Триденне голосування у РФ: вибори до Держдуми без конкуренції

Дільниці працюватимуть до 20 вересня, а на тимчасово окупованих територіях України голосування почалося ще раніше — з кінця серпня там проводили так зване дострокове волевиявлення для місцевих жителів і російських військових. Для Росії це перші парламентські вибори від початку великої війни, і перші такі «вибори» на окупованих українських землях. Попередні відбулися у 2021 році.

З 450 мандатів половину розігрують в одномандатних округах, решту 225 розподілять за партійними списками. У бюлетені — десять партій, серед них «Єдина Росія» під керівництвом Дмитра Медведєва, КПРФ, ЛДПР, «Справедлива Росія — За правду», партія пенсіонерів, «Зелені» та Партія прямої демократії. Жодна з них не засудила агресію проти України. Партію «Яблоко», яка виступала проти війни, спершу допустили до виборів, але згодом реєстрацію скасували.

У результаті залишається кілька партій, які разом творять те, що в Росії називають «системною опозицією»: критикувати владу їм дозволено, але з ключових для Кремля питань вони тримаються тієї ж позиції, що й «Єдина Росія». Роками вони правили за політичний запобіжний клапан — давали виборцям змогу висловити невдоволення, не загрожуючи домінуванню правлячої партії. Цього разу, за оцінками спостерігачів, кампанія вийшла напрочуд млявою навіть за російськими мірками.

Політологиня Фаріда Рустамова каже, що жодна партія, крім «Єдиної Росії», не прагне уваги виборців. «На більшості виборів кандидати борються за увагу. У Росії цього року багато хто робить прямо протилежне. Ніхто не хоче привертати до себе увагу чи обговорювати щось делікатне», — зазначила вона. За її словами, більшість кандидатів майже не вели передвиборчої кампанії.

Джерело, близьке до Кремля, підтверджує: влада навмисно не привертає до виборів зайвої уваги, бо підвищений інтерес їй не вигідний. «Там не хочуть обговорювати складні питання і просто прагнуть якнайшвидше з цим покінчити», — сказало воно. Аналітики припускають, що посадовці спершу розраховували на скромний результат «Яблока», та коли опитування показали зростання підтримки партії, її вирішили прибрати з бюлетеня, аби уникнути непередбачуваного результату.

Професор Гельсінського університету Володимир Гельман, фахівець із російської політики, каже, що вибори потрібні Кремлю ще й як постійне джерело легітимності та для зміцнення враження про широку суспільну підтримку політичної системи й війни. «Хоча ці вибори не є ані вільними, ані справедливими, вони й надалі залишаються єдиним джерелом легітимності», — сказав він.

Для багатьох росіян важливий не стільки результат, скільки те, що буде після нього: очікують, що після голосування Кремль отримає більше свободи для непопулярних кроків, зокрема масштабної мобілізації на тлі значних втрат в Україні. Джерело, близьке до Кремля, розповіло, що кілька його друзів останніми тижнями відправили синів за кордон — на його думку, це свідчить, що навіть люди з доступом до виборчої системи не впевнені в тому, що станеться після голосування.

Напередодні Служба зовнішньої розвідки України 10 вересня попередила, що Росія під час виборів до Держдуми може вдатися до провокацій і терактів під «чужим прапором» на тимчасово окупованих територіях. А 11 вересня партизанський рух «Атеш» заявив, що під час так званого дострокового голосування на окупованих територіях росіяни масово фальсифікують результати — зокрема, бюлетені підписують іменами загиблих або зниклих безвісти окупантів.