Псевдовибори в окупації: бюлетені біля під'їздів і питання «а за кого ми?»

Це перші так звані вибори до російського парламенту на окупованих землях: раніше там зображали обрання місцевих «голів», проводили незаконні референдуми 2014 і 2022 років, а торік — чергові «вибори» Володимира Путіна. Голосування стартувало ще в останніх числах серпня, за понад два тижні до російських, і подекуди вже завершилося. Наприклад, на частині Луганщини дострокове голосування для цивільних закрили 15 вересня, до 17-го голосували військові армії РФ. Офіційно це пояснюють безпекою людей.

Проте жодних роз'яснень — де саме і коли голосувати — окупаційні органи не давали: ні графіків роботи комісій, ні списків дільниць. Натомість перед голосуванням агітаційні групи обходили квартири й питали, чи знають люди про «вибори». На окупованій Донеччині достроково голосували не лише села поблизу лінії фронту, а й Маріуполь, Донецьк, Горлівка: до 8 вересня — винятково військові, далі — цивільні. На Луганщині йшлося про частину області — Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, прифронтову Кремінну, північні райони.

Фотозвіти окупаційних медіа показують голосування буквально під відкритим небом: комісії розкладають списки на лавках, столах і бордюрах, люди підписують документи стоячи, а «кабінка» — це розкладна ширма, прилаштована як-небудь, тож про приватність не йдеться. На відео AFP скриньку для голосування селом носить людина у формі та зі зброєю. Виборці нерідко тут же дають коментарі російським каналам про важливість «свого вибору».

Та чимало жителів про голосування у дворах навіть не чули. Журналіст Денис Казанський устиг заскрінити коментарі в місцевих групах, які, за його словами, швидко видалили: мешканці Рубіжного та Сіверськодонецька дивувалися, що дільниці працювали просто неба. «Хто кого і коли обрав?» — питали вони. «Соромлюся спитати: а за кого ми голосували?» — ішлося в одному з дописів. Загалом у чатах окупованих міст тема думських виборів не надто популярна: про них згадують переважно в контексті того, чи працюватиме у п'ятницю школа.

Кремль створив три виборчі округи на захопленій Донеччині, два — на Луганщині, по одному на окупованих частинах Херсонщини й Запоріжжя та чотири — у Криму. Усі окуповані материкові регіони України звели в одну регіональну групу № 57, де на перших місцях «Єдиної Росії» — люди, не пов'язані ні з Донбасом, ні з українським півднем: Віктор Водолацький, Тетяна Москалькова, В'ячеслав Ніконов, адмірал Ігор Касатонов, воєнкор Ірина Куксенкова. Єдиний уродженець Луганська у першій п'ятірці — Ян Лещенко.

На мажоритарному окрузі в Донецьку сталося гучне протистояння: проти чинного депутата думи Олександра Бородая від КПРФ ішов Сергій Захарченко, син загиблого ватажка «ДНР» Олександра Захарченка, — і його з виборів зняли. Це викликало критику навіть у «зет-спільноті». У дебатах кандидати обіцяли розвиток Донбасу та російський рівень зарплат, а окремою темою стало водопостачання: Донецьк живе майже без води з 2022 року. Причину — руйнування каналу Сіверський Донець — Донбас — не згадували.

За даними Центру протидії дезінформації, Кремль поставив завдання забезпечити явку 65–70% і результат партії влади на рівні 70%. Правозахисники попереджають, що псевдовибори можуть використати для виявлення нелояльних: видно, хто не отримав російський паспорт, можна фіксувати реакцію бюджетників. Коаліція організацій із захисту прав людини закликала жителів не долучатися до організації чи проведення голосування, нагадуючи: це кваліфікується як колабораційна діяльність і карається позбавленням волі. 17 вересня Верховна Рада закликала уряди інших держав засудити псевдовибори Росії на захоплених українських землях.