Донеччина перед повоєнними виборами: 86% дільниць під окупацією, а у реєстрі — 42 тисячі виборців старших за 100 років
На Донеччині залишилося трохи більш як 80 тисяч виборців із майже двох мільйонів, а понад 85% дільниць опинилися під окупацією або зруйновані. Попри це, область стала лідером в Україні за швидкістю відновлення Державного реєстру виборців.
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, чому збережений кадровий потенціал і оновлені бази даних досі не гарантують, що голосування в регіоні колись відбудеться.
Донеччина живе під російським тиском із 2014 року, і це позначалося на кожних виборах. У 2014-му з 21 округу голосування вдалося провести лише у 8, до парламентських виборів того ж року — у 12. У 2019-му ситуація не змінилася, а під час місцевих виборів 2020 року голосування не відбулося ще й у 10 громадах на підконтрольній частині області — через безпекові умови, прозорих критеріїв оцінки яких тоді просто не існувало. Після 2022 року під контролем української влади повністю залишилися лише два округи — №47 та №48 із центрами у Слов'янську та Краматорську. Ще три — у Бахмуті, Дружківці та Покровську — частково окуповані або перебувають у зоні активних боїв.
Додасть клопоту й чинний Виборчий кодекс: Донеччина має стати окремим виборчим регіоном №5, а бюлетень тут відрізнятиметься від інших. Якщо ж донецькі виборці масово переїдуть в інші області й не змінять виборчу адресу, проголосувати вони не зможуть. А змінивши її — голосуватимуть уже за список того регіону, де живуть. Це створює ризик нерівного представництва Донбасу в парламенті.
Із реєстром ситуація парадоксальна. Область має 53 відділи ведення ДРВ — більше, ніж будь-де в Україні (у Дніпропетровській області, для порівняння, 35). Але фактично не працюють 43 з них: 31 — на територіях, окупованих ще з 2014 року. Більшість решти релокували, найбільше — шість — у Дніпрі. Лише Краматорський і Слов'янський міські відділи працюють там, де обліковують виборців. У Запорізькій та Херсонській областях із окупованих громад не працює жоден відділ, тож донецький досвід планують застосовувати на півдні.
Найболючіше — виключення померлих із реєстру. Через припинення роботи українських установ на окупованих територіях ДРВ не отримує від органів юстиції відомостей про смерть. Результат: близько 42 тисяч виборців у базі мають вік понад 100 років, а майже 1500 — понад 115. Фахівці кажуть: виправити це можна лише законодавчими та процедурними змінами.
Міграція додає масштабу. На початку повномасштабного вторгнення на підконтрольній частині області мешкало 1,9 млн людей, нині залишилося 91 тисяча цивільних, із них майже 87 тисяч — дорослі виборці. Тобто приблизно 1,5 млн виборців Донеччини живуть не за адресою реєстрації. У відділах ДРВ особливої проблеми в цьому не бачать — люди не змінювали реєстрацію, отже, підстав для змін немає. Але під час підготовки повоєнних виборів навантаження на реєстр може різко зрости: змінити виборчу адресу можна лише в міжвиборчий період, не пізніше п'ятого дня від початку процесу.
І навіть якби бойові дії зупинилися завтра, фізично організувати голосування було б ніде. Із 2371 дільниці на початок вторгнення окупованими були 1251, а станом на липень 2026 року — вже 2002, тобто майже 86%. Їх варто вважати зруйнованими. У Краматорській громаді 49% приміщень дільниць серйозно пошкоджені, 6% — зруйновані без можливості відновлення. У Слов'янській — 10% зруйновано, 39% пошкоджено. Лише за серпень 2026 року в Краматорську ударами пошкодило кілька шкіл у густонаселених районах, де зазвичай розміщували по 2–3 дільниці. Альтернативних приміщень через масштаб руйнувань просто немає.
