«Карпатська вісімка»: новий формат Зеленського викликав сумніви у Чалого

Ідея звучить масштабно: Україна, Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина та Євросоюз разом утворюють «Карпатську вісімку» (С8). За словами Зеленського, це серйозний початок руху, який має зблизити країни регіону й додати ЄС «ще один сильний елемент взаємодії». Мета саміту — скоординувати зусилля для розкриття економічного потенціалу регіону, залучення інвестицій та захисту культурної й природної спадщини.

Проте колишній посол України у США Валерій Чалий у Facebook висловився стриманіше. Він нагадав, що схожий формат уже існує понад двадцять років: «Карпатська ініціатива» набула чинності 4 січня 2006 року, і там, за його словами, «ті ж самі країни». Єдина відмінність — Австрія, яка є активною учасницею Альпійської конвенції, адже майже вся її гірська територія належить до Альп, і лише менше 1% — до Карпат.

Дипломат наголосив: важливо, щоб С8 вийшла за межі суто екології, транскордонного співробітництва, транспортних коридорів, туризму та сталого розвитку. Адже механізми для цих напрямків давно працюють — Стратегія ЄС для Дунайського регіону, Карпатський єврорегіон, «Карпатський шлях» (Via Carpatia). Чалий згадав і про Ініціативу трьох морів, де Україна поки лише асоційований партнер, про Центральноєвропейську ініціативу, до якої країна входить із 1996 року, та про Бухарестську дев'ятку (С9) на східному фланзі НАТО, куди входять п'ять із тих самих країн.

На думку Чалого, з погляду безпеки приєднання до Бухарестської дев'ятки було б значно пріоритетнішим, ніж намагатися політично організувати формат, обмеженість якого вже відома. Досвід об'єднань держав із різними цілями показує: ті, хто пасе задніх, здатні гальмувати лідерів, а отже, ефективність і динаміка роботи можуть бути дуже низькими.

Окремо Чалий звернув увагу на те, хто саме поїхав на саміт у Буковель. За його словами, майже весь Кабмін і чимало народних депутатів обрали поїздку замість роботи над механізмами наповнення державного бюджету. «Головне, щоб прекрасне відлуння карпатських трембіт не припинилося після проведення першого ж саміту», — написав він, додавши, що про десятки мільярдів інвестицій в Україні вже «начувані».

Підсумок дипломата простий: створення нових форматів — це велика дипломатична робота, але зовнішня й безпекова політика не формується самими лише зустрічами, самітами та форумами. Під час війни правильно визначити пріоритети й не розпорошити обмежені ресурси — завдання не менш важливе.

Тим часом президент Сербії Александар Вучич, який прибув на саміт, заявив, що його країна має чимало запропонувати у транспортному сполученні — від залізничних ліній та автодоріг до відкритіших кордонів і кращої співпраці в сільському господарстві. У заході також мали взяти участь польський прем'єр Дональд Туск і президент Румунії Нікушор Дан.