У Вінниці матері загиблого прикордонника Едема Алієва вручили медаль «Хрест Честі»
19-річний Едем Алієв загинув поблизу Берхівки на Донеччині, а тепер його посмертну нагороду тримає в руках мама.
Медаль «Хрест Честі» Олені Остапчук передали 17 вересня на засіданні виконкому Вінницької міськради. Це відомча відзнака Державної прикордонної служби, якою вшановують за мужність, професіоналізм і відданість службі на кордоні.
Едем народився 26 липня 2003 року в Херсоні, 2020-го випустився з місцевої школи №37 імені Володимира Дробота. Хлопець з дитинства тягнувся до руху: байдарки, піші та велосипедні походи, кікбоксинг. А ще мріяв про військову справу.
У 2021-му його призвали на строкову службу до Херсонського прикордонного загону — на адмінмежу з окупованим Кримом. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року він зустрів на лівобережжі Херсонщини. Через окупацію та обстріли його мати виїхала з Херсона й оселилася у Вінниці, тоді як обидва її сини боронили країну. Едем згодом служив у Подільському прикордонному загоні на кордоні з Придністров'ям.
У лютому 2023 року він підписав контракт із 15 мобільним прикордонним загоном «Сталевий кордон» і став молодшим сержантом. У 18 років його визнали найкращим кулеметником загону, згодом він сам навчав інших бійців. Після підготовки підрозділ вирушив на Бахмутський напрямок.
«Едем був дуже молодим, але надзвичайно завзятим. Завжди прагнув бути першим і ніколи не відмовлявся від виконання завдань, навіть якщо вони були пов'язані з ризиком», — згадує заступник начальника 24-го прикордонного загону Руслан Ставицький. За його словами, попри фізичні параметри, хлопець вправно працював із важкою зброєю і був воїном, на якого можна покластися.
28 червня 2023 року Едем Алієв загинув під час виконання бойового завдання поблизу Берхівки Бахмутського району. Йому було 19. 31 травня 2026 року його поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
«Едем завжди був усміхненим — саме таким він назавжди залишиться у моїй пам'яті. Він був сильним духом і характером, безмежно любив життя», — каже мати військового. За її словами, рішення підписати контракт син ухвалив сам, бо не міг стояти осторонь.
