Генерал КГБ, який став українським державником: спогад про Марчука

П'ять років тому зранку прийшла звістка, яка зупинила час: зупинилося серце Євгена Марчука. Розпач, емоційне спустошення, незгода з реальністю — і біль від того, що багато чого не встигли.

За два дні до того ми переглядали вже відкориговані фрагменти фільму про Незалежність. Хтось із команди сказав: «Боже, як Марчук добре вийшов!» І справді, кожен кадр — як парадний портрет. Того дня він прийшов на зйомки у светрі з символікою НАТО — перший натівський генерал України. Розмова мала бути про Серпневий путч, ядерне роззброєння та залаштунки подій 1991 року.

Євген Кирилович щиро захоплювався знімальною технікою — настільки, що навіть спробував перехопити командування на майданчику в режисера Сергія Лисенка. Тому довелося докласти зусиль, аби повернути процес у потрібне русло.

Домовлялися про цю розмову довго: Марчук мав коментувати розсекречені документи КГБ та ЦРУ, тож йому потрібен був час на підготовку. До того ж накладалися ковідні реалії та реабілітація після операції — він казав, що після старої автомобільної аварії доводиться «перезбирати» ноги. Запис кілька разів відкладали, а він телефонував увечері з вибаченнями і як компенсацію дарував купу цікавих залаштункових історій.

Нарешті Марчук у кадрі — півтори години унікальних спогадів: десантні гелікоптери над Верховною Радою, десятки літаків зі спецназом у Борисполі, блеф у розмовах із командувачем Київського військового округу Віктором Чечеватовим, питання, чи могли московські кагебісти «пасти» Кравчука, і навіть те, чи питав Єльцин про можливість ядерного удару по Києву. Деякі подробиці прозвучали, здається, вперше за тридцять років — просто тому, що про них Марчука раніше ніколи не питали.

Він був генералом КГБ, який став українським державником. Людина, що виросла в Системі, але переросла її. Перший прем'єр незалежної України, який вільно говорив англійською, — рідкість для його покоління. Він уособлював інституційну сталість, і з його відходом цієї сталості навколо поменшало.

Ми домовилися зустрітися після прем'єри фільму «Колапс. Як українці зруйнували Імперію Зла», аби детальніше поговорити про документи — вже для книжки про Незалежність. Не встигли. І ще трохи сумно, що він не побачить, як класно виглядає у кадрі.