Поля без дощу: як Черкащина повертає зрошення через реформу

Поле у Чорнявці, де нині вирощують картоплю, не поливали з 1997 року. Майже три десятиліття врожай тут залежав від дощів, розповів агроном Олександр Клименко. Та після початку реформи меліорації фермери відновили демонтовані трубопроводи, а вже два роки поспіль це поле зрошує сучасна дощувальна машина.

«Ми знаходимося в лісостеповій зоні нестійкого зволоження, тобто опади випадають в цей період вегетації культур досить нерівномірно, тому і в критичні періоди росту рослин, як зазвичай, нестача вологи дуже впливає на врожай сільськогосподарських культур», — зазначив агроном. За його словами, зараз під зрошенням уже 15 полів господарства.

Воду для поливу беруть із Кременчуцького водосховища. Понад 15 кілометрів вона долає до поля: спершу — головна насосна станція, далі — трубопроводи, резервуар і лише потім — дощувальна машина. Ще кілька років тому система фактично не працювала: майже 20 років була законсервована, а трубопроводи частково демонтували або розікрали.

Голова організації водокористувачів «Топилівська» Микола Сухих розповів, що відновлення почалося ще у 2020 році: відремонтували акумуляційний басейн, частину викраденого трубопроводу. З 2021-го зрошення відновили на площі 707 гектарів. Тепер організація самостійно контролює забір води за допомогою лічильників і датчиків на трубопроводі.

Організація водокористувачів — неприбуткова, до неї входять лише ті аграрії, які обробляють землі на конкретній території. Проєктний менеджер об'єднання «Чорнявська зрошувальна система» Максим Майстренко пояснив: фермери безпосередньо знають, куди йдуть їхні інвестиції, а держава компенсує до 50% витрат на будівництво трубопроводів. Завдяки грантам вдалося отримати чотири дощувальні машини американського виробництва та збільшити поливну площу на 262 гектари.

Черкащина стала одним із центрів розвитку нової моделі меліорації після підриву Каховської ГЕС, адже має доступ до Дніпра. Виконавчий директор Асоціації організацій водокористувачів України Дмитро Кохан зазначив, що створення таких організацій — лише перший етап реформи. Наступний — переведення меліоративних систем, які залишаються у державному управлінні, на нову модель роботи з наглядовими радами, де більшість становитимуть самі водокористувачі.