Нові критерії госпіталізації: кого тепер кладуть у лікарню, а кого лікують вдома

З серпня 2026 року в Україні діють однакові для всіх лікарень критерії госпіталізації. Вони визначають не лише те, кого кладуть у стаціонар, а й як довго людина там залишається та коли її виписують. У соцмережах ці правила обговорюють жваво, і думки розділилися: одні вважають, що стандарт нарешті впорядкував роботу приймальних відділень, інші переконані, що він ускладнить життя і пацієнтам, і медикам.

Історії, які ширилися мережею, одна від одної страшніші. Неля Рева розповіла про знайому, якій «швидка» відмовила в госпіталізації, порадивши звернутися до сімейного лікаря, а наступного ранку забрала вже непритомну — до вечора жінки не стало, інсульт. Пацієнтку з виразковим колітом і кровотечею, у якої гемоглобін упав до 70, жодна лікарня не приймала, тож її перевозили між закладами. Людмила Шундрик написала про 88-річну матір: «швидка» кілька разів приїздила, знеболювала та їхала, а родина навіть готова була платити за стаціонар — у лікарні відмовили. Окремий випадок стосується реабілітації: після тяжкої операції людині за два тижні повідомили, що безплатне перебування завершується, а далі — або плати, або додому, хоча пацієнт ще не ходив.

МОЗ затвердило стандарт наприкінці липня 2026 року. Раніше правила були розкидані по різних документах, тому лікарні могли по-різному вирішувати, кого приймати. Тепер підставою для стаціонару є потреба в цілодобовому спостереженні, постійний контроль дихання, тиску чи пульсу, операція або складна процедура з високим ризиком, лікування, яке безпечно не провести вдома, критичні показники дихання, кровообігу, свідомості чи аналізів. Окремі критерії прописані для серцевих, неврологічних, інфекційних і хірургічних станів.

На екстрену медичну допомогу ці правила не поширюються взагалі. «Обов’язок надати допомогу особі, яка перебуває в невідкладному стані, встановлений статтею 37 Основ і Законом України «Про екстрену медичну допомогу» та не може бути обмежений жодними критеріями», — наголосив заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар. Якщо одразу незрозуміло, що робити з пацієнтом, його можуть залишити під наглядом до 24 годин. Для дітей рішення ухвалюють індивідуально, зважаючи й на те, чи встигнуть батьки помітити небезпечні симптоми. Відмова від стаціонару не вважається відмовою від лікування — але лише за умови, що пацієнта оглянули, усе записали та дали рекомендації. А оплата послуги власним коштом, за роз’ясненням міністерства, не є самостійною підставою для госпіталізації.

Лікарі тим часом закликають не спрощувати картину. Сімейна лікарка Маргарита Безщасна каже, що формальна відповідність чи невідповідність окремому критерію не означає автоматичної госпіталізації або відмови, а відступити від правил можна, описавши стан пацієнта, динаміку симптомів і ризики: «Поки що у моїй практиці не було випадку, який я могла б чесно описати словами «наказ заборонив госпіталізацію»». Її колега Діана Грідіна пояснює на прикладі тиску 190/120: якщо є неврологічні симптоми, біль за грудиною чи ознаки серцевої недостатності — кладуть до лікарні, якщо стан стабільний — лікують вдома, скоригувавши терапію. Терапевтка Віра Рибченко додає, що дітей госпіталізують насторожено, бо їхній стан може погіршитися за години.

Та є й жорстка критика. Інфекціоністка Ольга Голубовська пише, що лікарю начебто залишили право на професійне рішення, але «одразу оточили це право погодженнями, контролем та необхідністю виправдовуватися»: госпіталізуєш без формальних показників — отримаєш санкції від НСЗУ та штрафи для лікарні, відмовиш і пацієнт помре — залишишся сам на сам із прокуратурою та родичами. Засновник медцентру святої Терези Михайло Смачило питає, скільки має тривати «стійка тенденція до погіршення» і де пацієнту чекати, поки вона стане достатньо стійкою, адже в багатьох громадах альтернативи стаціонару просто немає.

Якщо симптоми є — про них варто говорити лікарю прямо, як і про побутові умови: чи живете самі, чи далеко їхати, чи зможете виконати рекомендації. У разі відмови в госпіталізації або передчасної, на ваш погляд, виписки можна вимагати, щоб показники, скарги та обґрунтування рішення внесли до медичної документації. Питання приймають на гарячій лінії МОЗ 0-800-505-201 щодня з 8:00 до 20:00 та на лінії департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОВА 0-800-50-72-50 у робочі дні з 09:00 до 18:00. А якщо з’явилися біль за грудиною, сильна задишка, раптова слабкість чи оніміння руки або ноги, проблеми з мовою, втрата свідомості, судоми, різке порушення зору чи сильна кровотеча — негайно викликайте «швидку».