Прописка без хати: як в Україні ловлять охочих на «чорнобильські» доплати

Найгучніший епізод правоохоронці розкрили на Житомирщині. За версією слідства, організатор оборудки купив занедбану хату в населеному пункті, який належить до радіоактивно забрудненої території, і протягом 2022–2024 років за гроші реєстрував там інших пенсіонерів. Ті потім через суд виборювали доплати, хоча насправді в цьому селі не мешкали. У справі фігурують 24 особи, яким, за даними прокуратури, безпідставно нарахували понад 1,5 млн грн.

Юристи наголошують: плутати дві різні ситуації не можна. «Сам факт реєстрації людини на відповідній території не є шахрайством. Якщо особа дійсно проживає там і відповідає встановленим законом критеріям, вона має право вимагати передбачені державою соціальні гарантії», — пояснюють у Центрі допомоги пенсіонерам «Пенсіон». Проблема починається тоді, коли штамп у паспорті є, а сама людина живе зовсім в іншому місці.

Судова практика останніх років якраз і вчилася розрізняти ці випадки. Ще 2018 року Конституційний Суд України ухвалою у справі №6-р/2018 повернув непрацюючим пенсіонерам із забруднених територій право на доплату в розмірі однієї, двох або трьох мінімальних зарплат. А Верховний Суд у спорах щодо статті 39 Закону №796-XII дивився не лише на посвідчення, а й на документи про місце та період проживання. Тобто суддів цікавило, чи людина справді користується комуналкою за цією адресою, чи отримує там пошту, чи підтверджують сусіди, що вона там живе.

Довгий час закон не встановлював жодного часового бар'єру: прописатися в зоні забруднення можна було хоч через тридцять років після аварії й претендувати на доплату нарівні з тими, хто пережив катастрофу на цій території. Це й відкривало простір для зловживань. Ситуацію змінив закон про держбюджет на 2026 рік. «Доплату у розмірі 2595 гривень можуть отримувати непрацюючі пенсіонери, які постійно проживають у зоні безумовного відселення або гарантованого добровільного відселення, якщо вони проживали або працювали там станом на 26 квітня 1986 року або в період до 1 січня 1993 року, і у зв'язку з цим отримали статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи», — розповідають у «Пенсіоні». Тим, хто переїхав у ці зони вже після аварії, доплата не призначається.

Для людей, які десятиліттями живуть у забруднених селах і мають посвідчення постраждалого, нічого не змінюється — вони, як і раніше, підтверджують своє право звичайним пакетом документів. А от тим, хто вирішив оформити прописку заради виплати, розраховувати нема на що: поліція та Пенсійний фонд дедалі частіше перевіряють фактичне проживання заявників, а не лише штамп. У проєкті бюджету на 2027 рік уряд пропонує підняти доплату до 2878 гривень — одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, але право на неї залишити лише за тими, хто жив або працював у відповідній зоні з 26 квітня 1986-го до 1 січня 1993 року.