Зелена фея виявилася просто міцним алкоголем: що знайшли у старому абсенті

Понад сто років тому абсент називали «зеленою феєю» і пов'язували з галюцинаціями та зламаними долями митців. Через цю репутацію напій забороняли в багатьох країнах. Але коли хіміки відкрили пляшки, виготовлені ще до заборон, виявилося, що ніякої «магії» в них немає.

У 2008 році команда під керівництвом Дірка Лахенмаєра з Хіміко-ветеринарної дослідної лабораторії в Карлсруе дослідила 13 запечатаних пляшок абсенту, виготовлених до 1915 року. За допомогою газової хроматографії вчені перевірили вміст туйону — сполуки з полину, яку десятиліттями вважали винною у «божевіллі» поетів і художників. Рівень туйону в старих пляшках коливався від 0,5 до 48,3 міліграма на літр, а середнє значення становило 25,4 міліграма. Це вписується в межі, які нині дозволяє Європейський Союз для гірких спиртних напоїв.

Дослідники також перевірили старі пляшки на метанол, вищі спирти, фенхон, мідь, сурму та інші потенційно небезпечні домішки. Жодна з цих речовин не була в концентрації, здатній пояснити страшні історії про абсент. Висновок наукової роботи був прямим: лише вміст алкоголю міг спричиняти те, що лікарі XIX століття називали «абсентизмом».

Міф про небезпеку абсенту заклав французький психіатр Валентен Маньян у 1860–1870-х роках. Він давав тваринам концентровану олію полину, викликав судоми й зробив висновок, що «абсентизм» — окремий стан. Але олія полину — не те саме, що напій абсент. У 2006 році Стефан Падош, Дірк Лахенмаєр і Ларс Крьонер переглянули ці експерименти й дійшли висновку: концентрована олія може бути небезпечною, але розведений дистильований напій, який люди реально пили, — ні.

Історія заборони абсенту мала й економічне підґрунтя. Після того як у 1860-х роках французькі виноградники постраждали від філоксери, вино стало дорогим, а абсент зайняв частину ринку. Винна індустрія отримала союзника в русі тверезості, і абсент став зручною мішенню. Вирішальним для паніки став злочин у швейцарському Коммюньї 28 серпня 1905 року: робітник Жан Ланфре застрелив вагітну дружину та двох доньок. Того дня він випив сім келихів вина, шість порцій коньяку, дві кави з бренді, два келихи крем-де-менту й лише дві склянки абсенту. Прокурор наголошував, що абсент був не головною частиною суміші, але газети вхопилися саме за нього. Після цього петиція за заборону абсенту в кантоні Во зібрала 82 тисячі підписів, а у 1908 році федеральний референдум закріпив заборону в конституції Швейцарії.

Заборони зникали поступово. Швейцарія дозволила легальне виробництво абсенту у 2004–2005 роках, а у США 5 березня 2007 року Бюро з податків і торгівлі алкоголем та тютюном схвалило перший абсент, дозволений до продажу після 1912 року.