Європарламент про Росію: від "нульової фази війни" до закликів до діалогу

У Європарламенті немає єдиної думки, як відповідати на російські загрози: одні вимагають стримування й допомоги Україні, інші — переговорів із Москвою.
Кожен новий інцидент розмиває межу між гібридними провокаціями та прямою небезпекою для життя людей. Саме тому дебати в Європарламенті перетворилися на відверту розмову про те, чи готова Європа до можливого нападу Росії — і що взагалі з цим робити.
У правоцентристській групі ECR вважають: російську загрозу слід сприймати серйозно, але двері для дипломатії зачиняти не можна. Співголова групи Нікола Проччіні заявив, що акцент на обороні — правильний крок, але це не єдиний шлях. "Ми маємо бути готовими до обох сценаріїв, адже нам потрібне стримування, яке забезпечує сильна оборона, і водночас нам потрібна дипломатія, яка працює належним чином", — сказав він.
Його колега з Польщі Патрик Які вважає, що Росія випробовує європейську стійкість, і багато з цих випробувань Європа не пройшла — передусім через брак інфраструктури, особливо в повітряному просторі. За його словами, Польща витрачає на оборону 5% ВВП, і відновлювати промисловість в умовах "зеленої угоди" буде складно, бо чимало коштів пішло на енергетичну кризу.
Іншої думки віцепрезидент найбільшої групи EPP Зігфрід Мурешан. Він називає агресивну поведінку Москви ознакою слабкості, адже своїх цілей в Україні вона не досягла. "Очевидно, що Росія випробовує країни східного флангу. Очевидно, що вона намагається розколоти Європу. Замість цього ми бачимо більшу солідарність між державами-членами ЄС, ніж будь-коли раніше", — зазначив він і додав, що в його рідній Румунії недовіра до Росії посилиться після нещодавніх інцидентів із безпілотниками.
Литовська депутатка від EPP Раса Юкнявічене під час виступу в Страсбурзі заявила, що Європа вже перебуває у "нульовій фазі" війни, яка дедалі більше набуває кінетичного характеру. На її думку, найбільша слабкість — надто повільні рішення, а стійкість сама по собі не є стримуванням. "Допомога всіма можливими засобами. Росія має бути переможена", — наголосила вона.
Категорично проти такої лінії виступає ультраправа група ESN. Словацький депутат Мілан Угрік назвав Україну "чорною дірою", у яку вливають мільярди євро, "вкрадених у європейських громадян", і закликав тиснути заради завершення війни та миру.
Натомість соціал-демократ Свен Міксер переконаний: гібридні операції мають на меті підірвати європейську демократію. Він закликав посилити захист від ворожих дронів, протидіяти інструменталізації міграції та дезінформації. А депутат від "Зелених" Сергій Лагодинський, згадавши епізод у Лейпцигу, де через російські дрони мало не стався вибух, закликав називати речі своїми іменами: "Називаймо напад нападом… Йдеться не про абстрактний відсоток ВВП — йдеться про нашу безпеку".
Читайте також
Ще в розділі «Світ»
- В Україні пропонують 4-денний тиждень: 32 години і та сама зарплата
- Рік під прикриттям: журналістка RTL вийшла на мережу «одноразових агентів» у Німеччині
- Радбез ООН обговорить долю українських бранців РФ
- У Німеччині біля електростанції затримали чоловіка з вибухівкою
- Пожежа на Київщині: рятувальники двічі потрапляли під повторні удари







