Війна без виплат: як цивільні постраждалі залишаються сам на сам із бідою

Від початку повномасштабного вторгнення до 10 серпня 2026 року офіційно підтверджено загибель 18 438 цивільних українців, ще 50 045 дістали поранень. На Чернігівщині ці цифри — 595 загиблих і 1 491 травмований. А липень 2026-го став найкривавішим для мирних людей з травня 2022-го: щонайменше 437 загиблих, а разом загиблих і поранених — на 30% більше, ніж у червні.

34-річна чернігівка Ольга Гобреняк запам'ятала два дні березня 2022-го назавжди. 16 березня її батько Андрій Мелащенко пішов по продукти й потрапив під обстріл черги по хліб на колишній вулиці Доценка, тепер Соборності. Тоді загинули 20 людей, ще 28 були поранені. Батько Ольги помер в операційній; дочка дізналася про це лише через місяць — після власної операції в Черкасах.

Наступного ранку, 17 березня, жінка сама зазнала мінно-вибухової травми на вулиці Пирогова: уламки пройшли крізь стегно. Через відсутність світла рентген і операцію зробити не вдалося — довелося чекати чотири дні. У спині в Ольги й досі залишається осколок два на два міліметри, а права нога тепер коротша за ліву на два сантиметри. Групу інвалідності їй не відкрили, тож реабілітацію за 1 500 гривень за 40 хвилин заняття вона оплачує з власної кишені. «Якби я не мала знайомих, не мала грошей, я б ходила вже зі сколіозом», — каже вона.

Інша історія — у Ярослава Малофеєнка з Чернігова. Його 69-річний батько Володимир 17 квітня 2026 року дістав поранення у шию під час російської дронової атаки на місто й за місяць помер в обласній лікарні. Родина витратила на лікування близько 100 тисяч гривень, а від держави, за словами сина, отримала лише тисячу гривень від місцевої влади. Допоміг фонд UNICEF. «Немає такого закону, ми нічого не можемо зробити», — згадує Ярослав відповіді чиновників.

Юрист Роман Титикало пояснює: у законодавстві просто немає норми про виплати цивільним за шкоду здоров'ю чи смерть унаслідок воєнних дій. «Немає жодної державної програми та порядку фінансування», — каже він, додаючи, що навіть не всі родичі військових отримують передбачені 15 мільйонів гривень. У Мінсоцполітики наразі лише працюють над проєктом постанови про одноразову допомогу сім'ям загиблих цивільних. Директорка департаменту міністерства Валентина Кудін зазначає, що складно довести причинно-наслідковий зв'язок смерті саме з російською агресією, а за Женевськими конвенціями збитки має нести агресор.

Певні виплати існують лише для постраждалих на об'єктах критичної інфраструктури: з червня 2026-го Кабмін запровадив одноразову допомогу від 200 тисяч гривень за III групу інвалідності до 1 мільйона гривень у разі загибелі. Але для пересічних цивільних, як Ольга чи Володимир, такого механізму досі немає.