Від підсобниці до операторки ЧПУ: як українці опановують нові професії попри війну
Оксана Греченко з Дніпропетровщини за тиждень опанувала верстат із числовим програмним управлінням. Її історія — одна з майже тисячі, які змінили життя завдяки проєкту перекваліфікації.
Коли на меблевому комбінаті через війну забракло робітників, Оксана Греченко, яка досі працювала підсобницею, отримала несподівану пропозицію — спробувати себе за верстатом. Спочатку жінку долали сумніви, але вже за тиждень вона самостійно виставляла параметри та свердлила деталі.
«Так, за тиждень у мене вже вийшло! І це було неймовірно: невже я це все зробила сама, без помилок!», — зізнається Оксана. Секрет успіху — у поєднанні теорії з практикою: матеріали надсилали на пошту, а поруч завжди був майстер-наставник.
Історія Оксани — частина проєкту «Від навчання до працевлаштування», що стартував у травні 2025 року. За трохи більше ніж рік 916 людей пройшли навчання, з них 842 отримали нову роботу — це майже 92%. Серед учасників — 63 жінки, 13 ветеранів, 135 молоді до 24 років та 156 людей старших за 50.
Найпопулярнішими професіями стали водій навантажувача (348 осіб), тракторист-машиніст (331), оператор котельні (84) та оператор верстатів із ЧПУ (40). Навчання відбувалося безпосередньо на робочих місцях, а програми складали під конкретні потреби підприємств.
Анна Кіктенко з Кременчука, слюсарка з механоскладальних робіт, зізнається: практика для неї важливіша за теорію. Але саме на лекціях вона дізналася про сучасні європейські підходи до роботи зі сталлю. Дівчина двічі склала іспити та продовжує розвиватися, мріючи про відрядження.
А от Катерина Чубко, керівниця господарства на Львівщині, після початку повномасштабного вторгнення сама сіла за кермо трактора. Через мобілізацію чоловіків господарство втратило багато механізаторів, тож жінка вирішила підстрахувати команду. Минулого року вона отримала посвідчення тракториста категорії А1 і тепер планує опановувати потужнішу техніку.
«Ми — практики, вони — теоретики. І саме в цьому народжується найцікавіше», — каже Катерина, яка навчалася разом із головним агрономом та інженером. Вона переконана: війна давно перекваліфікувала багатьох українських жінок, тож зупинятися не можна.
