Конвектор чи керамічна панель: інженер пояснив, що гріє краще й де реальна економія
Керамічна панель і конвектор можуть мати однакову потужність, але працюють зовсім по-різному. Інженер Дмитро Федоров розповів, для яких кімнат підходить кожен прилад і як не переплачувати за світло.
За словами інженера-механіка та техніка з обслуговування водопровідних систем компанії «Мастергаз» Дмитра Федорова, різниця між приладами — насамперед у способі передачі тепла. Керамічна панель випромінює інфрачервоне тепло й більше нагріває предмети, ніж повітря. Вона довше розігрівається, зате й довше холоне — приблизно 40 хвилин після вимкнення. Конвектор же одразу затягує холодне повітря з підлоги, пропускає його крізь нагрівальні елементи й видуває тепле нагору. Щоправда, після вимкнення він холодний уже за 5 хвилин.
Звідси й практичні поради. Якщо треба швидко прогріти холодну ванну — кращий варіант конвектор. Якщо ж часу достатньо, підійде керамічна панель. Для спальні Федоров радить саме панель: конвектори разом із повітрям тягнуть із підлоги пил та бактерії, а ними доводиться дихати — це особливо недобре для людей з астмою. На кухні можна ставити обидва прилади, але панель доцільніша через економність.
Щодо споживання електрики, то при однаковій потужності панель і конвектор витрачають приблизно однакову кількість енергії. Утім, за тепловіддачею панель ефективніша: конвектор на 1 кіловат дає стільки ж тепла, скільки панель на 500 ватів. Конвектор на 1 кіловат, який працює 8 годин на добу, за місяць може намотати 240 кіловат-годин.
Головне — правильно підібрати потужність. За базовим будівельним нормативом для житла в Україні потрібно мінімум 100 ватів на квадратний метр. Тобто для кімнати на 30 квадратів знадобиться 3 кіловати — це або три керамічні панелі, або три конвектори по 1 кіловату. Якщо взяти слабший прилад, він працюватиме на піковому навантаженні, у приміщенні буде холодно, а лічильник крутитиметься максимально швидко.
Зекономити допомагає терморегулятор: виставивши комфортну температуру, можна не переплачувати, бо прилад сам вимикатиметься після її досягнення. А от за функціонал краще не переплачувати — Федоров радить обирати прилади з механічним керуванням, а не електронним. Механіка надійніша, стійкіша до перепадів напруги й витриваліша за відключень світла: «Механіка – як шестерня у тракторі – груба, але довго та якісно виконує свою роботу, а електроніка тендітніша».
Окрема тема — стара алюмінієва проводка, яка часто витримує до 3 кіловатів. Перевантаження може призвести до замикання, тож до неї можна під’єднати, наприклад, дві панелі по 1 кіловату, якщо решта приладів споживає не більше 1 кіловата. Варто пам’ятати, що пускова потужність холодильника перевищує його робочі 600 ватів, а пральна машина чи посудомийка споживає 1,5–2 кіловати. Якщо потрібна окрема лінія від щитка, штробити стіни не обов’язково — можна зробити поверхневий монтаж і закріпити проводку дюбель-хомутами. Нова мідна проводка витримує до 5 кіловатів.
