Зима-2026: чому Росія вперше відчує війну так само близько, як Україна

У Києві готуються до складного сезону: Росія нарощує виробництво балістики, дедалі активніше застосовує реактивні дрони, а запасів ракет для Patriot бракує. Тому критичну інфраструктуру зміцнюють, формують резерви обладнання, шукають альтернативні джерела енергії. Люди своєю чергою закуповують продукти, готують генератори й зарядні станції.

Польський прем'єр Дональд Туск припускав, що Москва навряд чи серйозно сяде за стіл переговорів до кінця зими — Кремль розраховує, що холодний сезон стане для України критичним.

Але й для самої Росії ситуація вже не та, що раніше. Протягом 2026 року Україна суттєво розширила кампанію далекобійних ударів — під прицілом військові підприємства, логістичні вузли та енергетика РФ. 20 вересня стався найбільший за час війни наліт на Москву: серйозно постраждав один із ключових нафтопереробних заводів столиці. Раніше українські безпілотники зривали роботу міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі, а головний щорічний зовнішньополітичний захід Володимира Путіна, за наявними даними, перенесли із Сочі до Москви саме через побоювання ударів.

Найвідчутнішими виявилися атаки на російські НПЗ: у низці регіонів почалися перебої з пальним, загострилися проблеми на внутрішньому ринку. Якщо удари триватимуть і взимку, тиск на російську інфраструктуру лише зростатиме. Територія РФ значно більша за українську, і повністю закрити її системами ППО неможливо — цілей для безпілотників вистачає.

Українці пережили вже чотири зими з масованими обстрілами енергетики, відключеннями світла й тепла. Для багатьох росіян майбутня зима може стати першою, коли війна відчуватиметься так близько. Кремль роками намагався тримати її подалі від повсякденного життя своїх громадян — тепер вона дедалі помітніше переходить на територію самої Росії.

Свіжий приклад — 23 вересня: у Самарській області продовжувала горіти Куйбишевський НПЗ, який напередодні атакували ЗСУ. Супутникові знімки зафіксували займання резервуарів із паливом у східній частині підприємства. Того ж дня партизанський рух «АТЕШ» заявив про пошкодження чотирьох релейних шаф на залізниці у Воронезькій області — за їхніми даними, це затримало відправлення боєприпасів та інженерного майна на Лиманський напрямок. А 20 вересня Москва й область пережили одну з наймасштабніших дронових атак за всю війну: серед цілей був Московський НПЗ у Капотні, де спалахнула пожежа. Удар припав на останній день парламентських виборів і, за оцінками оглядачів, затьмарив перемогу провладної «Єдиної Росії», яка зберегла конституційну більшість у Держдумі.