Що тримати вдома на випадок блекауту: продукти, які переживуть відключення світла

Експерти радять не скуповувати продукти на кілька місяців наперед — панічні закупівлі лише створюють зайвий ажіотаж. Натомість варто подбати про помірний запас того, що довго зберігається і справді знадобиться. Особлива увага — людям із хронічними захворюваннями, яким важливо мати постійний запас своїх ліків.

Кулінарка та фудблогерка Валентина Саєнко радить запасати насамперед ті продукти, які родина зазвичай їсть. Купувати мішок крупи, якої ніхто не любить, лише через тривалий термін зберігання — марна справа. Основу можуть скласти крупи, макарони, консерви, а також овочі та фрукти, що добре лежать: картопля, капуста, морква, буряк, гарбуз, яблука.

Джерела білка теж варто передбачити заздалегідь — це консервовані тунець і сардини, квасоля, нут, промислові м’ясні консерви. А от робити паштети чи тушкованку вдома без спеціального обладнання небезпечно через ризик ботулізму. Не варто будувати весь аварійний раціон на швидкій локшині та печиві: навіть під час відключень бажано мати різні групи продуктів — вуглеводи, білок, олію, горіхи, насіння, овочі й фрукти. Додатково можна тримати мед, чорний шоколад і горіхову пасту.

Єдиного набору для всіх немає — кількість залежить від віку, способу життя та розміру родини. Для орієнтиру: на одну людину приблизно на два тижні радять 1,5–2 кг кускусу, вівсянки чи гречки плюс 1,5–2 кг рису, булгуру або макаронів із твердих сортів, близько 1 кг борошна, 10–14 невеликих банок білкових консервів і 4–6 банок овочевих. Із овочів — приблизно 6 кг картоплі, капусти, моркви та буряка разом, один гарбуз, 1–2 кг яблук.

Але найбільший запас не має сенсу, якщо продукти зіпсуються раніше, ніж знадобляться. Рис, булгур і борошно перед тривалим зберіганням радять потримати 3–4 дні в морозилці, потім дати нагрітися до кімнатної температури й лише тоді пересипати в герметичну тару — інакше всередині утвориться конденсат. Овочі мають бути сухими й неушкодженими, їх тримають у прохолодному місці в ящиках чи мішках і регулярно перебирають, одразу прибираючи підгнилі. Яблука краще зберігати окремо: вони виділяють етилен, який прискорює дозрівання інших плодів.

Якщо світла немає довго і холодильник уже не тримає безпечну температуру, проблема виникає з відкритими консервами. Саме тому для аварійного запасу зручні невеликі банки, які з’їдаються за один-два прийоми. Залишати відкриту банку просто в прохолодній квартирі не варто — небезпечні бактерії не завжди можна розпізнати за запахом чи виглядом.

До зими стануть у пригоді й практичні речі: термос із широким горлом, ручний консервний ніж, термосумка та акумулятори холоду. Туристичний пальник допоможе закип’ятити воду чи розігріти їжу, але користуватися ним можна лише за вимогами виробника та правил пожежної безпеки — обладнання, не призначене для закритих приміщень, несе ризик пожежі та отруєння чадним газом.

Корисно мати продукти, які не потребують довгого варіння: кускус і вівсянку достатньо залити окропом, деякі види гречки теж запарюються, тоді як рис, булгур і звичайні макарони переважно треба варити. До каші можна додати консерви, квасолю, кукурудзу, олію, насіння та спеції. А найпростіший варіант без плити — салат із консервованої квасолі, тунця та кукурудзи.

Головний принцип підготовки — не скупити все, що довго стоїть на полиці, а тверезо оцінити, скільки людей у родині, що вони їдять і скільки продуктів реально вдасться правильно зберегти. Краще менший, але продуманий запас, який поступово поповнюється, а старіші продукти використовуються першими.