Граб, дуб чи береза: як зекономити на дровах і не мерзнути взимку

Якщо хата опалюється піччю, каміном або твердопаливним котлом, рахунок за дрова взимку може добряче вкусити. Але частина тепла тікає намарно — і не лише через невміння розпалити. Усе вирішує порода дерева, його вологість і те, як ви зберігаєте запас.

Найдовше тримають жар тверді листяні породи — граб, дуб, бук, ясен, береза та вільха. Граб — справжній чемпіон для тривалого горіння: деревина настільки щільна, що прогорає повільно й довго зберігає жар. Дуб палає рівно й дає багато тепла, тож підходить, коли треба підтримувати температуру годинами. Бук — універсальний варіант для печей і камінів завдяки високій теплотворності. Ясен добре займається й горить рівно, тож годиться і для швидкого прогріву, і для підтримання тепла. Береза прогорає швидше за дуб чи граб, зате легко розпалюється — її зручно кидати на початку топлення або мішати з щільнішими породами. Вільха теж горить швидше, але цілком годиться для розпалювання чи як складник суміші.

Головне правило для будь-якої породи — дрова мусять бути сухими. Навіть дорогі дубові поліна не дадуть бажаного результату, якщо вони сирі. Орієнтир для ефективного горіння — вологість близько 20% або нижче.

А ось шість звичок, які допоможуть спалювати менше дров. Перше — тільки суха деревина: волога гірше горить, димить і витрачає енергію на випаровування води. Друге — не набивайте топку надто щільно, бо між полінами має проходити повітря, інакше полум'я слабшає, а дерево тліє замість горіти. Третє — великі поліна лишайте для основного горіння, а дрібні тріски використовуйте для розпалювання. Четверте — не перекривайте повітря одразу після розпалювання: дайте вогню розгорітися й прогріти піч, бо надмірне обмеження повітря веде до тління, диму та відкладень у димоході. І п'яте-шосте — правильно зберігайте запас: не на голій землі, а на піддоні чи іншій основі, зверху захист від опадів, а боки лишайте відкритими для вентиляції.