Бабусин сервіз: як за кілька хвилин зрозуміти, це скарб чи звичайна кераміка

Мода на старі речі повертається хвилями, колекціонери полюють за раритетним посудом, а вінтажні предмети нерідко стають стильним акцентом у сучасному інтер'єрі. Тож стара чашка цілком може виявитися не мотлохом, а родинною реліквією.

Річ у тім, що справжню порцеляну роблять із каоліну, кварцу та польового шпату. У печі за екстремальних температур ці складники спікаються в щільну, монолітну й майже непористу структуру. А от звичайна кераміка, фаянс і майоліка містять більше простої глини та обпалюються за нижчих температур — тому їхня маса виходить пухкою і пористою. Щоб такий посуд не всотував вологу, його вкривають глазур'ю, яка з роками вкривається дрібними тріщинами. Порцеляна ж зберігає гладкість і блиск десятиліттями.

Найпростіша перевірка — піднести чашку тонкою стінкою або ручкою до вікна чи лампи. Справжня порцеляна частково просвічує: за стінкою можна розгледіти силует власних пальців. Щільна кераміка залишиться непрозорою, як її не крути. Найкраще тест працює саме з ручкою, бо це найтонший елемент виробу.

Є й інші підказки. Легенько постукайте по краю чашки нігтем або дерев'яною паличкою: порцеляна відгукнеться високим, чистим і тривалим дзвоном, а кераміка — глухим і коротким. Попри високу міцність, справжня порцеляна легка та витончена, тож якщо стара чашка здається важкою і масивною, перед вами радше фаянс.

Переверніть чашку догори дном і придивіться до необпаленого обідка дна. У справжньої порцеляни він білосніжний і гладенький, без шорстких пор. До того ж на вінтажних виробах майже завжди є чітке заводське клеймо — саме за ним можна визначити фабрику та рік випуску.