Написана за годину: як «Wish You Were Here» Pink Floyd стала класикою

Пісня «Wish You Were Here» увібрала в собі відчуття порожнечі й розчарування, які охопили Pink Floyd після тріумфу «Dark Side of the Moon». Але найбільше в ній — туга за людиною, яка колись була частиною гурту.

Йдеться про Сіда Баррета, одного з перших учасників колективу, який залишив його через нервовий зрив. Барабанщик Нік Мейсон зізнавався, що спочатку музиканти не пов'язували цю композицію напряму з Барретом. «Гадаю, це була набагато загальніша відсутність. А потім стався цей дивовижний візит Сіда. Я не бачив його, скажу так, років 5, чи щось таке», — розповідав він.

Колишній колега сильно змінився за роки розлуки. Його раптова поява настільки приголомшила музикантів, що вони не відразу впізнали старого друга.

Сама ж пісня постала з творчої хімії між Роджером Вотерсом і Девідом Гілмором. Гілмор пригадував, що вперше зіграв майбутній риф у третій студії на Abbey Road — це була мелодія, яку він до того просто награвав удома. Вотерс одразу запитав, що це за композиція, і робота закипіла.

Основою став 12-струнний акустичний риф. За словами Гілмора, деякі рифи «мають у собі трохи магії, а деякі — ні». Решту пісні вони з Вотерсом дописали протягом наступної години.

Попри меланхолійний текст, «Wish You Were Here» виявилася найдоступнішою та найпопулярнішою композицією однойменного альбому. Лаконічний акустичний вступ, проста структура, вокал Гілмора і теми втрати, провини та скорботи зробили її зрозумілою слухачам у всьому світі.

Минуло понад пів століття, а пісня й досі звучить. Її слухають і переспівують — серед виконавців, які бралися за цю класику, Вайклеф Жан і Майлі Сайрус.