Вінниччина втратила дев'ятьох захисників: історії полеглих героїв

Віталій Маркуш, позивний «Хамер», добровільно пішов захищати країну з початку повномасштабного вторгнення. Спочатку служив при штабі Повітряних Сил, згодом став гранатометником у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Загинув на Донеччині 2 квітня 2024 року.

Андрій Єлізаров із Хмільницької громади поліг на Донеччині 2 серпня 2024-го. Ілля Невінчаний із Гайсинської громади був снайпером розвідувального взводу 71-ї окремої аеромобільної бригади. Він став на захист країни у квітні 2024 року, а 11 листопада того ж року загинув на Донеччині.

Олег Бєляєв народився на Харківщині, але жив у Вінниці. У січні 2025 року долучився до 3-ї окремої штурмової бригади, був оператором протитанкових ракетних комплексів. Загинув на Луганщині 24 квітня 2025-го. У нього залишився 10-річний син.

Вячеслав Кацан із Ладижинської громади був майстром екіпажу безпілотних комплексів — загинув 30 березня. Євгеній Солодкий, уродженець Херсона, під час окупації передавав дані про пересування російських військ, а після деокупації волонтерив. У лютому 2026 року сам пішов до ЗСУ, служив у 37-й бригаді морської піхоти. Загинув на Херсонщині 23 липня від авіаудару.

Віктор Харченко з Піщанської громади служив номером обслуги гранатометного відділення, загинув на Донеччині 27 липня. Володимир Заболотний із Літинської громади був водієм і помер 1 серпня на Дніпропетровщині. Олександр Храпцун із Жмеринської громади загинув у боях. Вічна пам'ять героям.