Кібератаки, диверсії та «фарс»: як проходять вибори до Держдуми РФ

Вибори до російської Держдуми тривають із 18 до 20 вересня, і це перше парламентське голосування в країні з 2022 року. У бюлетенях — 10 партій, серед яких провладна «Єдина росія», КПРФ, ЛДПР та «Нові люди».

Голова Центрвиборчкому РФ Елла Памфілова розповіла про «сильну атаку», якої зазнала московська система онлайн-голосування вночі. За її словами, ситуацію тримають під контролем, а всі спроби зламу нібито відбивають. Окремо в російському Мінцифри заявили про спробу диверсії на лініях зв'язку на Далекому Сході. Раніше Володимир Путін звинуватив Україну в намаганні зірвати голосування.

На тимчасово окупованих територіях України псевдовибори стартували задовго до офіційної дати — ще 29 серпня. У партизанському русі «АТЕШ» повідомляли, що російські підрозділи на Запорізькому напрямку вписують до списків імена загиблих військових, аби сфальсифікувати результат. А на ТОТ для молоді проводили спеціальне навчання, після якого пропонували не лише проголосувати, а й піти в «наглядачі».

До слова про «зрив» через дронові атаки: 14 дільниць у тимчасово окупованій Луганській області залишилися без електроенергії. А на ТОТ Запорізької області, за даними ЦВК РФ, загинув працівник дільниці. За кілька днів до голосування Путін у відеозверненні закликав громадян прийти на вибори, мовляв, це «допоможе росії перемогти у війні».

У Міністерстві закордонних справ України ці вибори назвали «фарсом держави-окупанта, який не має нічого спільного з демократичними виборами». Там наголосили: «Жодне “голосування”, організоване росією під дулами автоматів, не змінює міжнародно визнаного статусу цих територій. Тимчасова окупація не породжує для держави-окупанта суверенних прав. Україна не визнає ані проведення цих незаконних «виборів», ані їхніх нікчемних результатів».