22 вересня — Всесвітній день носорога: факти, які вас здивують

Свято на честь цих тварин започаткували 2010 року в Південній Африці — тоді йшлося лише про захист білих і чорних носорогів. Уже наступного року воно стало міжнародним і охопило також азійські види. Нині його відзначають зоопарки, природоохоронні організації та зоозахисники на всіх континентах.

Ситуація з популяціями доволі тривожна. Якщо на початку XX століття в дикій природі мешкало близько 500 тисяч носорогів, то сьогодні їх менше 27–30 тисяч. Три види — чорний, яванський і суматранський — на межі зникнення. Найкритичніша історія у яванських носорогів: їх залишилося лише близько 50–76 особин, і всі вони живуть в одному національному парку Уджунг-Кулон в Індонезії. Суматранських нараховують 34–80. А от індійських, або великих однорогих, понад 4000 — і це результат охорони, особливо в парку Казіранзі.

Загрожують тваринам браконьєри, втрата середовища і міф про «лікувальні» властивості рога. Насправді ріг складається з кератину — тієї ж речовини, що й наші нігті. Він росте безперервно все життя, на відміну від рогів, що ростуть із кісток.

Цікавого про носорогів чимало. Групу цих тварин називають «зіткненням» або «аварією». Зазвичай вони уникають одне одного, але білі носороги можуть триматися разом — зазвичай це самка з дитинчатами. Їдять вони багато: до 100 фунтів їжі на день, залежно від виду — листя, фрукти, трави, стебла й гілочки. Слух і нюх у них чудові, а от зір слабкий: чітко бачать лише приблизно на 30 метрів, тому іноді нападають на те, що не можуть розпізнати.

Грязьові ванни для носорогів — не забава, а необхідність. Їхня шкіра погано захищена від сонця, тож тварини легко отримують опіки й страждають від комах. Шар багнюки працює як бар'єр. Вагітність у них триває до 16 місяців, дитинча залишається з матір'ю 2–4 роки, а самки народжують раз на кілька років.

Попри значну вагу — білий носоріг може сягати 2300–3500 кг і більше, а суматранський, найменший, — близько 600–1000 кг — ці тварини розганяються до 40–50 км/год і круто повертають. Стрибати вони не вміють: разом зі слонами та вилорогими вівцями це єдині ссавці з такою особливістю. А ще носороги не бояться вогню — замість тікати кидаються на нього. Найближчі їхні живі родичі — коні та зебри: усі троє належать до непарнокопитних.