23.09.2026 2000 Новини України та світу

Один щит більше не працює: чому Україні потрібна власна мережа союзів

·776 слівредакція
Україна

Поки Україна роками сперечається про вступ до НАТО, інші країни вже будують зовсім іншу модель безпеки. Туреччина, Саудівська Аравія та Пакистан створили власний оборонний союз — і це не заважає їм лишатися в старих альянсах.

Історія з ракетами PAC-3 для Patriot, яку нещодавно розповів Михайло Федоров, добре ілюструє проблему. За його словами, разом із генеральним секретарем НАТО вони буквально обходили країни зі списком запасів: у вас десять ракет — дайте дві, у вас п'ятнадцять — дайте три. Так назбирали 20 ракет. Німеччина пообіцяла додати ще п'ять, якщо знайдеться двадцять. У результаті — 25 ракет.

Для порівняння: за даними Reuters, Саудівська Аравія за перші 38 днів бойових дій використала близько 86% свого запасу PAC-3 — це приблизно 2400 ракет. Звісно, це різні війни й різні масштаби, але цифри поруч виглядають промовисто: 2400 за 38 днів проти 25, зібраних по дві-три штуки з різних країн.

Туреччина, Саудівська Аравія та Пакистан створили оборонний союз, ключовий принцип якого нагадує п'яту статтю НАТО: напад на одного — напад на всіх. При цьому Анкара нікуди з Альянсу не виходить, а Ер-Ріяд не розриває стратегічні відносини зі США. Вони просто кладуть яйця в різні кошики: Пакистан має ядерну зброю та велику армію, Туреччина — потужний ВПК, а сама Саудівська Аравія — гроші.

Логіка проста: навіть найсильніший союзник не має нескінченного запасу ракет, систем ППО чи боєприпасів. Тому безпеку треба будувати не на одному гаранті, а на кількох рівнях: НАТО, США, Європа, двосторонні угоди, спільні виробництва, довгострокові контракти на зброю. І критично важливо — власна зброя, яку не треба випрошувати з чужого складу.

Україні не потрібно обирати між НАТО та чимось іншим. Потрібно продовжувати шлях до Альянсу і паралельно будувати власну мережу союзів. Щоб наступного разу Росія, думаючи про напад, питала себе не «хто прийде захищати Україну?», а «з ким усім їй доведеться мати справу?».

Читайте також