Кав'ярня у Львові, яку відвідували Франко та Грушевський, працює вже майже 200 років

Історія «Віденської» почалася з кам'яниці, яку 1829 року на площі Святого Духа (тепер це площа Івана Підкови) почав зводити купець Карл Гартман. Ділянка поблизу давнього костелу єзуїтів колись належала князям Понінським.

Коли будівля була готова, Гартман викупив її й попросив у львівського магістрату дозволу переобладнати приміщення під кав'ярню. Місто погодилося, але з умовою: поруч підприємець мав за власний кошт поставити стражницю на 40 солдатів. Гартман умову виконав.

На початку XX століття заклад перейшов до відомих львівських підприємців Штадтмюллера та Чуджака. Вони перенесли вхід, оновили меблі й інтер'єр, а головне — звели криту терасу, що виходила на площу Святого Духа.

Після 1918 року кав'ярня ледь не втратила свою назву: патріоти хотіли прибрати будь-які згадки про австро-угорське минуле. На захист історичної назви став історик Чоловський, знаний оборонець львівських традицій.

Серед гостей «Віденської» були Михайло Грушевський, генерал Тарнавський, Станіслав Людкевич, Володимир Гнатюк та Іван Франко. Тут також призначали зустрічі міські урядовці.

Сучасна сторінка історії закладу почалася 6 червня 1998 року, коли відкрили оновлену головну залу. Ще за рік у кав'ярні запрацювали два зали ресторану. І сьогодні «Віденська» приймає гостей у самому серці Львова.