«Коли піднімалися на Говерлу, люди аплодували»: історія ветерана з Житомирщини

Ветеран з Житомирщини Олександр Халабуда разом із 12 побратимами з ампфутбольного клубу «Титани» та військовослужбовцями 38-го Поліського полку Національної гвардії України підкорив Говерлу. Для Олександра це було перше сходження, про яке він мріяв ще до поранення.

«Сходження на Говерлу для мене символізувало не здаватися. Якщо поставлено виклик зійти на гору, то його потрібно виконати. Хотілося показати іншим хлопцям, що все можливо навіть з ампутацією», — поділився ветеран.

Маршрут завдовжки 4,2 кілометра виявився непростим випробуванням. Кам'янисті схили, коріння дерев та нерівна поверхня ускладнювали підйом. «Були такі камені, що не міг підняти ногу на таку висоту. На схилах можна було посковзнутися і впасти. Найбільший виклик — це спуск із гори, щоб не травмувати другу ногу, яка залишилася», — розповів Олександр.

Під час сходження побратими підтримували одне одного. «Такі самі люди з ампутацією, які також мають свої виклики в житті. Якби я йшов сам, то, мабуть, не вистачило б сил піднятися», — зізнався ветеран.

Найбільше Олександру запам'яталася реакція людей, яких вони зустрічали на шляху. «Людям без ампутацій теж було важко. Коли вони бачили, як ми йдемо на протезах, то аплодували, дякували і підтримували. Хотіли здатися, але, побачивши, що хлопці йдуть уперед, теж продовжували шлях».

Офіцерка 38-го Поліського полку Дар'я Сарно зазначила, що метою сходження було сприяння фізичному та психологічному відновленню військовослужбовців і ветеранів. «Коли вони ставитимуть перед собою нові цілі, то згадуватимуть Говерлу. Дехто говорив, що обов'язково мав здійснити це сходження навіть заради своїх дітей».