Чому велетні з казок не могли б існувати: підказка Галілея
Ще майже 400 років тому Галілео Галілей помітив деталь, яка руйнує образ велетнів із міфів. Річ у тому, як співвідносяться вага тіла та міцність кісток.
У 1638 році вчений описав цю ідею у праці «Діалоги про дві нові науки». Щоб пояснити її, він запропонував уявити дерев'яну балку, яку поступово збільшують, не змінюючи форми.
Спершу здається, що більша балка буде міцнішою. І частково це так: якщо збільшити її довжину, ширину й висоту вдесятеро, площа поперечного перерізу зросте приблизно у 100 разів. Але об'єм, а отже, маса й вага — уже в 1000 разів. Тобто вага додається швидше, ніж здатність конструкції її тримати. У якийсь момент балка стає заважкою сама для себе.
Той самий принцип Галілей приклав і до живих істот. Якщо уявити людину заввишки 10 чи 20 метрів і просто пропорційно збільшити її тіло, кістки не матимуть достатньої міцності для такої маси. Ноги тримали б значно важче тіло, суглоби зазнавали б величезного навантаження, а м'язам довелося б розвивати набагато більшу силу навіть для звичайного руху. Тож велетень із міфів, аби існувати насправді, мав би бути влаштований зовсім інакше.
Люди з рекордним зростом частково підтверджують цю теорію. Найвищою відомою людиною у світі вважають американця Роберта Водлоу: він народився 1918 року, прожив лише до 22 років, мав зріст 272 см і вагу близько 199 кг. Через порушення роботи гіпофіза він ріс майже до самої смерті. Другим найвищим вважається Джон Роган — 267 см, третім Джон Керролл — близько 263,5 см. Найвищою жінкою була китаянка Цзен Цзіньлянь зі зростом 246,3 см.
Усі вони стикалися з проблемами ніг, суглобів і хребта. Водлоу важко пересувався, користувався тростиною та спеціальними ортезами. Керролл найбільше страждав від викривлення хребта й мав труднощі з ходьбою. А Роган через анкілоз перестав нормально ходити й пересувався спеціальним візком.
Природа сама показує, як діє цей закон. Порівняйте слона із собакою чи котом: велика тварина не виглядає просто збільшеною копією малої. У слонів масивні ноги та товсті кістки, що витримують вагу тіла. А комахи, навпаки, мають дуже тонкі кінцівки відносно тіла, бо їхня маса мізерна — деякі навіть пересуваються по стінах чи поверхні води завдяки силам, які для великої істоти майже нічого не важать.
