Українські громади за кордоном працюють, але без підтримки держави — дослідження

Команда платформи провела 30 глибинних інтерв'ю з очільниками найактивніших українських організацій у 12 країнах. Серед них — Німеччина, Польща, Чехія, Словенія, Італія, Іспанія, Кіпр, Франція, Британія, Швеція, Фінляндія та Перу. Розмови тривали упродовж липня-серпня 2026 року.

Зараз громади найбільше займаються гуманітарною роботою (67%), культурними проєктами для місцевої аудиторії (57%), протидією пропаганді (53%) та адвокацією (43%). При цьому 70% опитаних не отримують від посольств чи консульств ні фінансової, ні ресурсної, ні організаційної підтримки. Допомога здебільшого обмежується поширенням анонсів або присутністю посадовців на офіційній частині заходів.

Ще одна проблема — відсутність діалогу з органами влади в Україні: 73% організацій не мають ефективного каналу зв'язку. Майже третина респондентів писала до міністерств або приїжджала особисто, та у відповідь отримувала мовчання або «розмову ні про що». Про стабільний прямий контакт сказали 20% опитаних, але в жодному випадку він не йде через МЗС.

Понад половина (53%) називає реальною проблемою консульські сервіси, які не працюють. Йдеться про електронну чергу, до якої неможливо записатися, та оформлення пенсії, що вимагає лише особистої присутності. А люди без рахунку в українському банку чи ID-картки — як-от підлітки або давні мігранти — не можуть користуватися «Дією» чи «Резерв+».

Серед запитів до держави 53% респондентів назвали ефективні процедури: документи, доступ до сервісів, відповіді на листи. 40% громад просять двосторонній діалог, ще 37% — фінансування чи малі гранти. Функцію координації та допомоги часто беруть на себе горизонтальні ініціативи й окремі вдалі мініпроєкти.

Серед дієвих каналів взаємодії згадували платформу «Додому», Strichka, сервіс «Документ» у Лондоні, програму МОЗ Medevac Ukraine, верифікацію освітніх осередків від МОН, WhatsApp-чат «посольство + активісти» у Словенії та email-розсилку бази знань від служби міграції у Фінляндії.

«Державі не потрібно будувати нову складну інфраструктуру з нуля чи виділяти колосальні бюджети. Світове українство – це вже готовий інструмент впливу нашої держави у світі. Проте сьогодні цей колосальний потенціал ще не вичерпано і не розкрито на повну через брак системної підтримки. Цю мережу не потрібно створювати штучно — вона вже є і вже працює на репутацію України. Головне завдання зараз — об'єднати ці розрізнені зусилля», — резюмували в Strichka.