Удари по Wildberries: чому це більше, ніж атака на склади

Війна на виснаження має свої закони: перемагає не той, хто захопив більше територій, а той, хто довше протримається. Історія знає чимало прикладів, коли армія відступала через те, що тил не витримував навантаження. Так сталося з Німеччиною у Першій світовій, коли вона окупувала величезні простори, але програла саме через економічне виснаження.

Російсько-українська війна — це теж війна на виснаження. Росія била по українському тилу з першого дня повномасштабного вторгнення, а от Україна почала системно відповідати лише цього року. І якщо удари по нафтопереробних заводах та танкерах пояснюють бажанням скоротити доходи бюджету РФ, то атаки на склади Wildberries мають іншу мету.

Нафтові надходження — це лише чверть російського бюджету. Решту 75% наповнюють податки від бізнесу, зокрема від тисяч дрібних і середніх підприємців, які користуються маркетплейсами. Знищення логістичних хабів завдає удару саме по них: багато хто брав кредити під розвиток, і тепер не зможе їх повернути. Це може спровокувати хвилю банкрутств і банківську кризу, яка в Росії триває вже давно.

Чи є такі удари воєнним злочином? Росія не ратифікувала Римський статут, тож ці дискусії мають теоретичний характер. На практиці ж мова йде про виснаження російської економіки та суспільства. Україна, схоже, не зупиниться, поки Росія не зупиниться першою.

Раніше завершення війни бачили як «мир в обмін на території». Тепер Київ пропонує іншу формулу — «мир в обмін на мир». І чим швидше росіяни це зрозуміють, тим швидше війна завершиться.