Удари по Wildberries: економічний тиск як нова тактика України

Логіка війни на виснаження проста: перемагає не той, хто захопив більше територій, а той, хто довше протримався. Історія знає чимало прикладів, коли загарбники, попри величезні здобутки на фронті, програвали саме через виснаження тилу. Так сталося з Німеччиною у Першій світовій, коли окупація величезних територій не врятувала її від поразки.

Російсько-українська війна — теж війна на виснаження. Якщо Росія била по українському тилу з першого дня вторгнення, то Україна почала робити це системно лише цього року. Офіційно мета ударів по НПЗ, танкерах та експортних терміналах — зменшити доходи російського бюджету. Але нафтові надходження — лише чверть бюджету РФ. Удари по Wildberries, схоже, покликані підірвати решту 75%.

Звісно, великий бізнес має власну логістику, не зав'язану на склади маркетплейсу. Однак математика війни на виснаження свідчить: удари по десятках тисяч дрібних і середніх платників податків можуть бути не менш болючими для бюджету, ніж виведення з ладу великих підприємств. До того ж, це спровокує хвилю банкрутств серед малого та середнього бізнесу, який не зможе повернути кредити. Якщо йдеться про десятки тисяч неповернених позик, Росію чекає масштабна банківська криза, яка там і без того триває.

Сперечки про те, чи є такі удари воєнним злочином, мають теоретичний характер, адже Росія не ратифікувала Римський статут. Головне — війна на виснаження тепер означає виснаження російської економіки та суспільства. І Україна навряд чи зупиниться, доки Росія не зупиниться першою.

Якщо раніше завершення війни багатьом бачилося у формулі «мир в обмін на території», то тепер Україна пропонує «мир в обмін на мир». Рано чи пізно ця війна завершиться саме так. І чим швидше це усвідомлять жителі Росії, тим вищі шанси, що це станеться раніше.