У Росії силовики й технократи змагаються за контроль над цифровим наглядом

Про це розповів російський чиновник, причетний до розбудови цифрової інфраструктури, на умовах анонімності — публічно коментувати роботу державних структур він не має права. За його словами, йдеться не просто про різні технологічні підходи.

Міністерство цифрового розвитку просуває штучний інтелект як інструмент, здатний автоматизувати чималу частину роботи зі збору та аналізу інформації. А от Друга служба ФСБ, яка займається політичним переслідуванням, маючи доступ до сучасних цифрових інструментів, надає перевагу старим методам спостереження. Через це під удар потрапляють системи, у які держава вклала чималі гроші.

У спецслужб тут свій інтерес: масштабне впровадження ШІ може змусити переглянути роль великої кількості співробітників, які нині виконують ту саму роботу вручну. Тож суперечка має і кадровий вимір — силовики тримаються за свій вплив, тоді як технократи просувають цифрові рішення, що змінюють сам підхід держави до контролю за населенням.

Обидві сторони зрештою борються за увагу Володимира Путіна. Він водночас і вимагає прискорити розвиток штучного інтелекту, і наполягає на максимальній технологічній незалежності. На нараді щодо розвитку ШІ 10 квітня 2026 року Путін заявив: «Суверенітет російської держави в найближчому майбутньому – і без перебільшення саме її існування – залежить від нашої здатності добре працювати у сфері ШІ, разом із цифровими платформами та автономними системами».

Кремль уже підписав закон, який вимагає перевіряти «суверенні» моделі ШІ на відповідність «традиційним цінностям». Та з ресурсами складнощі: санкції обмежили доступ до сучасних мікросхем, а після початку повномасштабної війни проти України країну залишила частина сильних фахівців. Дві головні російські моделі ШІ — від найбільшого держбанку та провідної технологічної компанії — значною мірою спираються на відкриті архітектури китайського походження.

Тим часом Москва вже перетворилася на великий майданчик для цифрового нагляду. У столиці працює близько 300 тис. камер, частина з них пов'язана з біометричними базами. Вразливість таких систем визнають і самі силовики: раніше Кремль обмежив частину камер довкола Путіна, побоюючись, що схожі технології можуть застосувати проти нього самого.

Біометрія допомагає владі встановлювати особи людей, яких розшукують після політичних акцій, а також контролювати призовників: електронні повістки в Росії мають ту саму юридичну силу, що й паперові. 28-річний фотограф розповів, що через держпортал дізнався про заборону виїзду з країни до виконання вимог військкомату й боїться стеження за своїми пересуваннями. У липні близько 10 млн росіян уже користувалися застосунками з біометричними даними, а в Москві планують застосовувати такі системи в автобусах і трамваях для автоматичної оплати проїзду.