Трамп обирає тиск замість війни: що стоїть за паузою у діях США щодо Ірану

Ще тиждень тому Трамп був близький до того, аби відновити повномасштабні бойові дії, однак у нещодавньому інтерв'ю він не висунув жодних нових військових погроз. Натомість президент США дав зрозуміти, що готовий посилити економічний тиск на Іран.

«Ми поки що не форсуємо події. Ми лише ведемо з ними напівпереговори. Ми просто спостерігаємо за Іраном із його величезною інфляцією та тим фактом, що вони не мають грошей», — сказав Трамп.

Він також зазначив, що економічна ситуація в Ірані «дуже складна», а країна нібито не має достатньо коштів для виплат військовим. Морська блокада з боку США лише погіршила кризу. Водночас падіння ціни на нафту до трохи більш як 75 доларів за барель дозволило американцям менше відчувати економічні наслідки війни.

Щодо Ормузької протоки, то угода між Іраном, Оманом і США вже узгоджена, але її оголошення відкладається кілька днів. За умовами домовленості Іран отримає частковий контроль над рухом у протоці, якого не мав до війни. Спочатку очікували, що про угоду оголосять 5 серпня, але ці перспективи згасли. Трамп не висловив невдоволення через затримку.

У Вашингтоні кажуть, що всередині іранської влади посилюються розбіжності. Прихильники президента Масуда Пезешкіана занепокоєні економічною кризою та вважають, що Ірану варто домовитися зі США. Натомість група на чолі з командувачем Корпусу вартових ісламської революції Ахмадом Вахіді виступає проти будь-яких поступок.

Тегеран і Маскат погоджують технічні та юридичні питання, однак Іран наголошує: угоди з Оманом недостатньо для повного відкриття протоки. Тегеран очікує від США компенсації, послаблення санкцій, припинення погроз та інших поступок.