Термофарба замість вати: що показав тепловізор і лабораторія

Теплоізоляційна фарба, яку ще називають рідкою теплоізоляцією, дедалі частіше з'являється в розмовах про утеплення стін. Ідея проста: наносиш тонкий шар — і нібито отримуєш ефект, порівнянний із кількома сантиметрами мінеральної вати чи пінопласту. Але перевірка на практиці цю обіцянку не підтверджує.

Річ у тім, що забарвлена ділянка справді може виглядати інакше під тепловізором. Однак причина не в тому, що фарба стримує втрати тепла. Змінюється лише емісійна здатність поверхні — її спроможність випромінювати тепло — та відображення світла. Тобто теплова картина на екрані приладу буде іншою, навіть якщо сам шар фарби не створює серйозної перепони для теплопередачі крізь стіну загалом.

Щоб розібратися остаточно, у 2026 році дослідники із Сілезького технологічного університету та Каунаського технологічного університету провели і лабораторні випробування, і виміри на справжньому фасаді. Вони міряли температуру та знімали тепловізійно. Результат виявився однозначним: тепловідбиваючі покриття не дали суттєвого покращення теплоізоляції випробуваних стінових конструкцій. Коефіцієнт теплопередачі знизився лише на 1–7% порівняно з еталонною стіною.

"Покриття може мати певні радіаційні властивості та впливати на температуру поверхні, але це не означає, що воно створює ефект, еквівалентний шару пінополістиролу або мінеральної вати завтовшки в кілька сантиметрів. На практиці стінова конструкція залишається тією ж системою, а тонкий шар фарби робить лише незначний внесок у її загальний термічний опір", — пояснюють дослідники.

Отже, термофарба має свій сенс — наприклад, захищати поверхні від нагрівання сонячними променями. Але чекати від неї заміни класичному утепленню фасаду чи внутрішніх стін не варто.