Війна змінює українців: демографиня пояснила, чому стрес матиме плюси
Українці, які роками живуть у стані хронічного стресу через війну, ризикують стати нервовішими та перестати планувати життя далі, ніж на кілька місяців. Проте є й хороша новина: такий стан підштовхує до дій, а не очікування.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова розповіла, як тривала напруга позначиться на суспільстві. Найпомітніше вона вдарить по тих, кому зараз близько 40: саме ці люди водночас виховують дітей, заробляють, вирішують житлові питання та доглядають літніх батьків. До воєнних потрясінь у багатьох додалися ще й наслідки пандемії.
За прогнозами науковиці, ефекти такого способу життя стануть відчутними через 5–10 років. Серед головних ризиків — зростання нервозності та небажання будувати довгострокові плани.
«Будуть думати дуже в короткій перспективі, планувати своє майбутнє в короткій перспективі, навіть не в середній», — зауважила Лібанова.
Однак саме ця орієнтація на «тут і зараз» може стати перевагою. Люди менше чекатимуть ідеального моменту й більше зосереджуватимуться на тому, що можна зробити вже сьогодні. Як пояснила демографиня: «Не можна сидіти під яблунею, чекати, коли тобі на голову звалиться яблуко. Як мінімум, дерево треба потрусити».
Лібанова також наголосила: повномасштабна війна змінила самосприйняття українців, зокрема зміцнила відчуття єдності нації.
Читайте також
