США та Іран сіли за стіл переговорів уперше з червня: три години в Нью-Йорку

Про зустріч розповів Дональд Трамп, який додав, що незабаром сторони зберуться ще раз. Сам Віткофф після розмови заявив, що почувається дуже добре. Востаннє американська сторона контактувала з іранцями в червні — тоді віцепрезидент Джей Ді Венс зустрічався з іранською делегацією у Швейцарії, щоб узгодити меморандум про взаєморозуміння.

Із іранського боку в переговорах узяв участь міністр закордонних справ Аббас Аракчі, а посередниками виступили дипломати Катару. За словами високопоставленого іранського чиновника, Тегеран готовий уже протягом тижня знову відкрити Ормузьку протоку — але за умови, що США зроблять зустрічні кроки й послаблять військовий та економічний тиск. Раніше Іран висував сім жорстких попередніх умов для зняття блокади, серед них — припинення американської війни «на всіх фронтах» і зобов'язання США відмовитися від будь-яких агресивних дій проти Ірану, включно із санкціями.

Нову позицію, за словами іранського посадовця, схвалили верховний лідер Моджтабо Хаменеї та вища рада нацбезпеки. Щоправда, частина іранських медіа, близьких до Корпусу вартових ісламської революції, заперечує, що таку позицію взагалі ухвалювали.

Публічна частина візиту до Нью-Йорка теж була гучною. Більшість іранської делегації вийшла із зали під час виступу Трампа у вівторок — той назвав Іран «хуліганом Близького Сходу» і «терористичною організацією номер один на Землі». У середу на Генасамблеї має виступити президент Ірану Масуд Пезешкіан. А КВІР заявив, що не бачить суперечності між переговорами й війною одночасно; ту саму думку перед іранським парламентом повторив головний переговірник Мохаммад Галібаф.

Трамп очікує на угоду з Іраном одразу після проміжних виборів у США. За його словами, йдеться про вибір між «дуже поганою річчю» і шляхом до «величі й прогресу». Водночас він визнав, що поведінка й суперечливі сигнали з Тегерана свідчать: сторони поки надто далекі від домовленості. Початися вона мала б із угоди між Іраном та Оманом про новий маршрут комерційного судноплавства в Ормузькій протоці, який переважно проходить через іранські води. Країни Перської затоки таку угоду поки не підтримали, а Саудівська Аравія хотіла б стати її стороною й гарантом — проте Іран наполягає, що документ мають підписати лише дві країни, чиї води омиває протока.

Тим часом Тегеран перебуває під зростаючим тиском: блокада США його нафтового експорту підриває валютні резерви й розганяє внутрішню інфляцію. У своєму виступі Трамп закликав інші держави економічно ізолювати Іран — зокрема заборонити посадку іранських цивільних літаків у своїх аеропортах. Американські дипломати вже попередили Туреччину та Ірак, що цю вимогу треба виконувати під загрозою санкцій. Усередині Ірану точиться прихована боротьба між прихильниками жорсткої лінії та фігурами на кшталт Пезешкіана щодо того, чи варті взагалі будь-які перемовини з Вашингтоном. Ситуацію ускладнює те, що верховний лідер, який зазвичай виступає арбітром у таких суперечках, тримає низький публічний профіль.