Сребрениця допоможе Україні документувати воєнні злочини: що дасть співпраця

Під час візиту до України представники Меморіального центру Сребрениці провели низку зустрічей — від Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини до Центру громадянських свобод, ZMINA, Truth Hounds, Media Initiative for Human Rights та Vshanui.

Окремо говорили з Українським інститутом національної пам'яті, Національним музеєм Голодомору-геноциду, Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» і Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.

Ключова тема — досвід Боснії і Герцеговини у розгляді справ про воєнні злочини національними судами. За понад два десятиліття там накопичили значну судову практику та великий масив рішень і документів.

«Мета майбутньої співпраці полягає в тому, щоб судова практика та досвід як Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії, так і національної судової системи Боснії і Герцеговини були системніше доступні установам, дослідникам, організаціям громадянського суспільства та журналістам в Україні», — зазначив Яхич, який очолив візит.

За його словами, результатів має бути кілька. Йдеться про активізацію співпраці українських партнерів із державними установами, судовими та правоохоронними структурами, експертами й організаціями Боснії і Герцеговини за координації Меморіального центру, а також про професійні та навчальні обміни фахівців.

Ще один напрям — медійний. Українські журналісти й дослідники мають отримати зручніший доступ до установ, архівів, експертів і джерел у Боснії і Герцеговині з питань воєнних злочинів, перехідного правосуддя, зниклих безвісти, повернення та меморіалізації. Натомість журналісти Західних Балкан — до перевіреної інформації, документації та співрозмовників в Україні. У перспективі — спільні матеріали та медійна мережа на основі прямих контактів.

«Для нас важливо, щоб цей візит не залишився на рівні окремих зустрічей. Меморіальний центр може поєднати людей та установи, які у двох країнах виконують дуже схожу роботу — від правосуддя та роботи з родинами зниклих безвісти до музеїв, архівів, правозахисних організацій і медіа. Наступним кроком має стати обмін людьми, знаннями, даними та конкретними програмами», — підсумував Яхич.