«Шептуха»: роман про війну, містику і жіночу силу

Події роману розгортаються наприкінці 2021-го — на початку 2022 року в селі на Сумщині, що межує з Росією. Головна героїня Ольга Петрівна Кривенко, на прізвисько Первоцвіт, переживає кризу в стосунках із чоловіком, тож вирішує втекти від усього до закинутого хутора, де колись жила її бабуся. Разом із котом вона сподівається на спокій і самотину, але натомість стикається з несподіваним: виявляється, покійна бабуся була місцевою шептухою, якої всі боялися й водночас потребували. Односельці одразу вирішують, що дар перейшов до Ольги.

Жінка намагається переконати людей, що вона лише перекладачка, але до неї все одно йдуть із проблемами: хтось шукає життєвий шлях, хтось — кохання чи розв'язання бізнесових питань. А потім починається повномасштабне вторгнення, у яке багато хто відмовлявся вірити. І саме тоді м'якій і незібраній Ользі доводиться стати опорою для села. Паралельно вона розплутує сімейну таємницю: дізнається про долю батьківської родини та розірваний зв'язок між поколіннями.

За словами докторки педагогічних наук, професорки кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольги Лілік, роман почасти іронічний: героїня критично осмислює власний шлюб, вікові зміни, самотність, зраду та розлучення. Також авторка порушує болючі теми сільського життя — брак роботи, занепад сіл, а ще наївну віру в добросусідство з сусідньою державою.

«У героїнях цього роману кожна жінка може певною мірою впізнати себе, свою маму чи бабусю. Чимало аспектів авторка залишає читачам для домислювання чи розмірковування. Це чудова книжка для легкого літнього читання й осмислення життєвих проблем та ситуацій», — зазначає Лілік.