Історія повторюється: чому саудівська династія може повторити долю Хашимітів

Історія Близького Сходу — це не просто хроніка подій, а справжня багатошарова гра, де кожен хід має кілька днів. Сьогоднішнє протистояння навколо Саудівської Аравії та єменських хуситів разюче нагадує події столітньої давнини.

Нинішній спадкоємний принц Мухаммед ібн Салман — онук Абдул-Азіза Аль Сауда, який у 1890 році з кінним загоном із 60 осіб захопив Ер-Ріяд. Тоді саудівці були кочівниками без землі: клан Рашидітів вигнав їх спочатку до Бахрейну, потім до Катару й Кувейту. Лише у 1901 році дід принца розпочав похід за повернення втраченого. Саме радикалізм і вміння діяти швидко принесли їм перемогу — аж до захоплення Мекки, Джидди та Медини.

Цікаво, що тоді саудівці були точним відображенням нинішніх хуситів. Вони сповідували ідею релігійної винятковості, були «голодними» й об'єднувалися у воєнізовані громади іхванів навколо імамів та мечетей. Сьогодні хусити-зейдити фактично повторюють цю саму модель військово-територіальної організації.

А от хашимітська династія, яка володіла Аравією до саудівців, втратила все через геополітичну «непокірність». Шериф Мекки Хусейн ібн Алі під час Першої світової війни зробив ставку на Британію, підняв повстання проти Османської імперії та отримав від британського верховного комісара сера Генрі Макмагона серію листів із запевненнями підтримки. Це листування 1915–1916 років увійшло в історію. Але після війни Британія привласнила Палестину, а Франція — Ліван і Сирію. Хусейн не визнав результатів Версальської конференції й продовжував вимагати обіцяного Дамаска.

Британія зробила його королем Хіджазу, але згодом охолола до його вимог. І саме тоді, за дивним збігом, саудівці відновили наступ. У 1924 році Абдул-Азіз ібн Сауд пішов війною на Хіджаз. Без британської підтримки Хусейн зазнавав поразки за поразкою, його змусили зректися влади, а ваххабіти зайняли Мекку, Джидду та Медину. Так 700-річне правління Хашимітів у Мецці було перерване — вони стали королями в бідній Йорданії.

Сьогодні історія вступає в новий етап. Саудівська Аравія володіє колосальними нафтовими багатствами, але великі військові бюджети нічого не гарантують, доки є претенденти на ці гроші з-поміж місцевих «голодних» громад.