У Румунії чисельність безпритульних собак хочуть скоротити стерилізацією, а не евтаназією

Щоранку з притулку Smeura, розташованого в лісі на місці колишньої лисячої ферми, виїжджають вісім ветеринарних фургонів. Вони прямують у села, де безкоштовно стерилізують собак — і безпритульних, і домашніх. Програму веде німецька зоозахисна асоціація Tierhilfe Hoffnung.

Результат уже помітний: від початку року в мобільних пунктах зробили майже 40 тисяч стерилізацій, а за минулий рік понад дві тисячі тварин передали в родини. Та керівник організації Маттіас Шмідт не приховує складнощів: «щоразу, коли одна тварина знаходить дім, на її місці з'являється інша». За його словами, стабілізувати ситуацію розраховують за п'ять років — через ідентифікацію, вакцинацію від сказу, реєстрацію в національній програмі та масову стерилізацію.

Проблема справді масштабна. У Румунії живе одна з найбільших у ЄС популяцій безпритульних собак — понад 500 тисяч особин. У 2013 році їхній вилов та евтаназію дозволили законодавчо після загибелі дитини внаслідок нападу тварини. Минуло 13 років, але ситуація не змінилася, тож зоозахисники наполягають на альтернативі знищенню.

Заклики відмовитися від евтаназії посилилися після розслідування міжнародної організації із захисту тварин Four Paws на початку цього року. Інспектори перевірили дев'ять притулків, які фінансує держава, і зафіксували ознаки системного жорстокого поводження: брак їжі та питної води, переповнені вольєри, агресію між собаками. Тварин не вакцинували регулярно від сказу й не стерилізували після прибуття, а хворих не ізолювали від інших. Персонал неналежно працював із відвідувачами, тому прилаштувати собак було складно. На запити про публічну інформацію притулки надавали дані, які не збігалися з відкритою інформацією, а притулок у Браді взагалі не пустив інспекторів на територію.

Тим часом дослідники з Інституту генетики та фізіології в Алмати проаналізували 91 наукову роботу та 18 розрахунків, щоб оцінити різні способи контролю розмноження собак. За їхніми даними, довготривалі програми контролю народжуваності в більшості випадків працюють краще, ніж вилов і знищення, хоча результат залежить від охоплення та тривалості програми. Самої лише стерилізації, на думку дослідників, недостатньо — потрібен комплексний підхід із вакцинацією, ідентифікацією, реєстрацією, відповідальним утриманням домашніх тварин і роботою з власниками.