Російський суд назвав ОУН і УПА посібниками нацистів

Серед тих, кого суд зарахував до «посібників», — Степан Бандера, Роман Шухевич, а також Василь Бандера, Андрій Мельник, Микола Арсенич, Тарас Боровець, Дмитро Клячківський, Микола Козак, Мирон Матвієйко та Ярослав Стецько.

У російській Генпрокуратурі заявили, що таке рішення нібито потрібне для «увічнення пам'яті жертв геноциду» та «розвінчування протиправних дій режиму в Києві». Там також згадали про скасування рішень про реабілітацію «воєнних злочинців» і припинення «екстремізму» проти РФ.

Це не перший крок Москви проти українських організацій. Раніше їх уже визнавали «екстремістськими», а торік Мін'юст РФ додав ОУН і УПА до переліку «нацистських» формувань. Туди ж потрапили їхні символи — золотий тризуб та червоно-чорний прапор ОУН.

Історичний контекст складніший, ніж його подають у російських судах. ОУН боролася за незалежну Україну, а УПА була партизанським формуванням, що діяло переважно на заході країни проти контролю Польщі, СРСР і нацистської Німеччини. Частина діячів ОУН на початку війни справді контактувала з німцями, однак звинувачення у причетності до трагедій у Бабиному Яру чи Хатині історики називають безпідставними.

Окрема дискусія — події на Волині 1943–44 років, де відбувалися масові вбивства поляків, у яких звинувачують УПА. Українські дослідники визнають ці трагедії, але нагадують, що в конфлікті гинули й українці.

Нині Кремль активно використовує історію для звинувачень України в «нацизмі». Останнім часом російські суди також ухвалюють рішення про визнання дій нацистів на території СРСР «геноцидом радянського народу», хоча Нюрнберзький трибунал такого формулювання не вживав.