Після відбуття термінів: як Росія продовжує тиск на кримських політв'язнів

Кримськотатарський ресурсний центр оприлюднив дані про масштаби політичних переслідувань на півострові. З 548 фігурантів справ 33 особи вже повністю відсиділи призначені російськими судами строки — у переліку організації фігурують 30 імен.

Серед тих, хто вийшов на свободу після повного відбуття покарання, — Олександр Костенко, Рустем Ваїтов, Олексій Стогній, Наріман Мемедемінов та інші. Найдовші терміни отримали Андрій Коломієць (10 років), Микола Шиптур і Ферат Сайфуллаєв (по 9 років). Лише у 2026 році після повного відбуття строків вийшли Євгеній Жуков, Артем Герасимов, Володимир Маладика та Володимир Сакада.

Окремо правозахисники наголошують на випадках повторного переслідування. Геннадія Лимешка у 2018 році засудили до восьми років за «підготовку диверсій». Коли у лютому 2025-го термін завершився, його не звільнили, а перевели до центру утримання іноземців, після чого відкрили нову справу — і додали ще два роки суворого режиму.

Схожа історія в Олександра Долженкова: у 2021-му, у день виходу на свободу, його знову затримали співробітники ФСБ, звинувативши у фейковому повідомленні про мінування Кримського мосту. У підсумку він отримав ще шість років. А Валентин Вигівський, засуджений у 2015-му за «шпигунство» на 11 років, досі утримується в Росії, хоча його термін завершився 17 вересня 2025 року.

Після звільнення багато політв'язнів лишаються під адміністративним наглядом, що створює перешкоди для працевлаштування, лікування та отримання соціальних виплат. Центр закликає міжнародну спільноту посилити тиск на Росію та запровадити персональні санкції проти винних у переслідуваннях у Криму.