Росія не відпускає українських політв'язнів: нові вироки замість свободи

Практика Кремля щодо українських заручників не обмежується незаконними вироками. Навіть після відбуття повного строку люди можуть залишитися в неволі: отримати нові звинувачення, зникнути після етапування чи опинитися під вартою замість депортації.

Один із найвідоміших випадків — Валентин Вигівський. Його затримали в окупованому Криму ще 17 вересня 2014 року за підозрою у шпигунстві. Рідні розповідають про тиск і катування під час слідства. У грудні 2015-го Московський обласний суд засудив його до 11 років суворого режиму. Формально термін сплив 17 вересня 2025 року, але чоловік досі перебуває в російському полоні.

Схожа історія в Геннадія Лимешка. Його затримали в Судаку в серпні 2017-го та засудили до восьми років за сфабрикованою справою про підготовку диверсій. Термін закінчився 21 лютого 2025 року, однак замість звільнення його перевезли до Центру тимчасового утримання іноземців у Ростовській області. У серпні того ж року проти нього порушили нову справу — за "публічні заклики до екстремізму", і суд додав ще два роки.

Олександр Долженков, затриманий у 2020-му в Криму за звинуваченням у створенні екстремістського угруповання, після першого вироку отримав нове звинувачення — у фейковому повідомленні про мінування Кримського мосту. Загалом він провів у неволі понад п'ять років і був звільнений лише 21 січня 2026 року, після чого його депортували до Вірменії.

Такі повторні вироки та блокування звільнень — частина системного політично вмотивованого переслідування українців, наголошують правозахисники.