Російська еліта тремтить перед ФСБ: силовики відсувають усіх на задній план

Російська еліта дедалі більше остерігається ФСБ, яка без жодних обмежень розширює свій вплив. Володимир Путін робить ставку на силовиків, аби втримати владу на тлі тривог через війну в Україні. Цивільні урядовці, економісти та дипломати опиняються на узбіччі.

Новим маркером посилення репресій стало звинувачення у тероризмі співзасновника Telegram Павла Дурова. За цим рішенням стоїть Друга служба ФСБ, що відповідає за боротьбу з тероризмом. За даними джерел, близьких до Кремля, відомство отримало повну свободу дій і може розслідувати будь-кого без жодної підзвітності. Сам Дуров каже, що Росія оголосила його терористом через відмову співпрацювати у масовому стеженні та цензурі.

Спроби зачистити популярний месенджер непокоять навіть кремлівських чиновників, які готують вересневі парламентські вибори і бояться негативної реакції виборців. Під удар потрапляють не лише бізнесмени, а й науковці, митці, політики та блогери. Арсенал тиску широкий: від вироків за «екстремізм» до примусового лікування у психіатричних клініках і вилучення активів.

Баланс сил у Кремлі зміщується. Раніше Путін лавірував між силовиками та технократами, тепер він послідовно обирає жорсткий курс. Вплив Другої служби ФСБ та її 71-річного очільника Олексія Сєдова, який має прямий доступ до президента, зростає. Натомість позиції Сергія Кирієнка, відповідального за внутрішню політику, слабшають — йому закидають провали в операціях у Вірменії, Молдові та Угорщині.

Навіть серед еліт зростає тривога: система не справляється з викликами війни, а фіксація Путіна на Україні ускладнює управління країною. Вибухи в Москві, удари по НПЗ і військових складах руйнують міф про контроль, але лише дають ФСБ привід закручувати гайки та сіяти страх серед еліт і середнього класу.