Росія почала вивозити нафту з арктичного мегапроєкту «Восток Ойл»

«Роснефть» розпочала комерційний експорт сировини з кластера «Восток Ойл» — найбільшого нафтового проєкту, який у Росії запускали від часів розпаду СРСР. Завантаження відбувається на терміналі «Бухта Сєвєр», звідки нафта йде Північним морським шляхом на азійські ринки.

За даними відстеження суден, танкер класу Aframax «Академік Губкін» і судно класу Panamax «Валентин Пікуль» вже прийняли нафту. Ще два танкери Aframax — «Володимир Мономах» і «Володимир Виноградов» — чекають на завантаження найближчими днями. Офіційний старт проєкту Володимир Путін оголосив 5 вересня.

Спочатку експорт становитиме 150 тисяч барелів на добу, а до 2030 року його хочуть довести до 1 мільйона барелів. Кластер об'єднує понад 13 родовищ на Таймирі та у Східному Сибіру із запасами близько 51 мільярда барелів — це приблизно п'ята частина всіх розвіданих покладів Росії. Загальний потенціал видобутку оцінюють у 2 мільйони барелів на добу.

Запуск вимагав серйозних домовленостей: очільник «Роснефти» Ігор Сєчін виторгував у Путіна податкові пільги на 2,6 трильйона рублів. Родовища відкрили ще за СРСР, але в 1990-х їх законсервували; нове життя проєкт отримав у 2019 році.

Спочатку до нього залучали іноземні інвестиції — частки купували трейдери Trafigura та консорціум за участю Vitol. Після повномасштабного вторгнення в Україну західні партнери, зокрема BP, розпродали активи й вийшли з проєкту. Через санкції запуск довелося відкласти на кілька років, а в січні 2025-го Мінфін США запровадив прямі блокувальні санкції проти «Восток Ойл» та її оператора «РН-Ванкор».

Віддаленість від зони бойових дій стала для Росії стратегічною перевагою: арктичний термінал лежить за понад 3 000 кілометрів від кордону з Україною. Це дає змогу безпечніше вивозити нафту, тоді як удари по портовій інфраструктурі Чорного й Балтійського морів у кілька разів підвищили операційні ризики.