Річки України міліють: чому вода зникає і чи може потік зупинитися зовсім

За даними Укргідрометцентру станом на середину вересня, рівні води нижче історичних мінімумів зафіксовані на окремих ділянках Дністра, Тиси, Західного Бугу та інших річок. Місцями маловоддя дійшло до того, що русла пересохли.

Що ж насправді відбувається з річкою, коли води стає критично мало? Передусім варто розрізняти рівень води та її витрату. Перший показник — це висота водної поверхні відносно прийнятої позначки, другий — скільки води проходить через переріз русла за секунду. За даними Геологічної служби США, цей обсяг залежить і від площі перерізу потоку, і від швидкості течії, тож за самою глибиною силу потоку не визначиш.

«Історичний мінімум» — це найнижчий рівень за час спостережень на конкретному посту, а не універсальна позначка, після якої річка обов'язково зупиняється. В одній річці за рекордного обміління потік ще може зберігатися, в іншій окремі ділянки вже сухі.

Коли води мало, частина русла оголюється, а мілкі ділянки, пересихаючи, відрізають глибші плеса одне від одного. Риба опиняється в обмеженому просторі й не може вільно переміститися. У спеку додається брак кисню: тепла вода утримує його менше, ніж холодна, а в стоячій воді його ще й витрачають бактерії, розкладаючи органіку. За несприятливого збігу умов риба може загинути ще до того, як водойма висохне. Саме русло за тривалого маловоддя сильніше заростає рослинністю, а повільна течія сприяє замуленню.

Чи здатна річка перестати текти зовсім? Так, і для цього воді не обов'язково зникати до останньої калюжі. Якщо припливу не вистачає для суцільного потоку, вода може залишитися лише в окремих заглибленнях, а між ними поверхнева течія припиняється. Річка при цьому буде сухою на одній ділянці й проточною на іншій, тож нульовий стік на одному посту не означає, що зупинилася вся річка від витоку до гирла.

Багато залежить від підземного живлення: навіть без дощу вода надходить у річку крізь дно та береги. Коли рівень підземних вод падає, це надходження слабшає, а за певних умов напрямок обміну змінюється — вода з річки просочується в ґрунт. Тобто видиме обміління може бути пов'язане з виснаженням запасів далеко за межами русла. Одна річка здатна отримувати підземну воду на одних ділянках і втрачати її на інших.

В Україні вже зафіксовані обидва стани. У зведенні на середину вересня відсутність стоку зазначена, зокрема, на Раті, Лузі, Турії, Стоході та Прип'яті біля поста Люб'язь. Пересихають окремі ділянки Стугни на Київщині, Серебрянки на Черкащині й Мокрої Сури на Дніпропетровщині.

Повернення дощів може відновити течію, але перша злива не завжди завершує посуху. Вода швидко стікає в русло й піднімає рівень, проте частина її проходить далі, не встигнувши поповнити підземні запаси. Для стійкішого відновлення потрібні опади, які просочуються в ґрунт. Після затяжної посухи на це іноді йдуть місяці повторних дощів, тому навіть помітний підйом води після зливи може виявитися коротким: дощовий потік уже минув, а підземного живлення для підтримання течії ще бракує.