Хто лікує з екрана: світ шукає правила для медичних блогерів

Пандемія змінила звички: тепер мільйони людей шукають медичні поради не в лікаря, а в Instagram та TikTok. І ця тенденція лише міцнішає. Дослідження Pew Research Center показало, що половина американців до 50 років отримують інформацію про здоров'я від блогерів або з подкастів. При цьому лише 41% таких інфлюенсерів взагалі згадують про якусь медичну кваліфікацію, а 16% не вказують нічого про свою експертизу.

Ціна такої довіри може бути високою. Згадаймо австралійку Белль Гібсон, яка вигадала собі рак мозку і "вилікувалася" завдяки здоровому харчуванню. Її історія лягла в основу серіалу "Яблучний оцет". А блогерка Джесс Ейнскоу, яка відмовилася від традиційної медицини на користь альтернативної, померла від раку у 29 років. Медичний журнал BMJ виділяє чотири джерела упередженості таких порад: брак кваліфікації, вплив індустрії, бізнес-інтереси та особисті переконання автора.

Китай пішов найжорсткішим шляхом: там із жовтня 2025 року говорити на "серйозні" теми — медицину, право, фінанси — можуть лише дипломовані фахівці. Платформи зобов'язані перевіряти документи, а за порушення передбачені штрафи до 100 тисяч юанів (близько $14 тисяч). Щоправда, у цій країні таке регулювання органічно вписується в загальну систему контролю за інтернетом.

Україна обрала свій шлях. У серпні 2025 року МОЗ затвердило кваліфікаційні вимоги до професії "нутриціолог": тепер для офіційної роботи потрібна вища освіта у галузі охорони здоров'я та відповідна спеціалізація. Але це стосується лише тих, хто хоче офіційно називатися нутриціологом, — блогери без диплома можуть продовжувати давати поради без жодних санкцій.

США, Індія та ЄС роблять ставку на прозорість, а не заборони. У Штатах Федеральна торгова комісія карає за оманливу рекламу постфактум: наприклад, бренд чаю Teami заплатив $1 мільйон за обіцянки вилікувати рак. Індія з квітня 2025 року зобов'язує інфлюенсерів розкривати свою кваліфікацію, коли вони дають технічні поради. А Єврокомісія планує представити Digital Fairness Act проти оманливих практик інфлюенсер-маркетингу у 2026 році.

Питання залишається відкритим: чи здатне ліцензування захистити від шкідливих порад, чи це лише перекладання відповідальності? Адже навіть диплом не гарантує якість, а перевірка кваліфікації не зупинить потік некваліфікованих рекомендацій, які щодня бачать мільйони користувачів.