Після трагедії в Непалі: де ще тануть льодовики й чекають на лихо

Серпневий обвал льодовика на кордоні Непалу й Тибету забрав близько 1400 життів, понад 6000 людей досі вважаються зниклими. Серед них — громадяни майже 30 країн, зокрема понад півсотні українців. Та фахівці попереджають: подібне може статися далеко за межами Гімалаїв.

За даними Stimson Center, під час серпневої катастрофи маса льоду й породи зірвалася зі схилу гори, розганяючись до 150 метрів за секунду, і впала з висоти близько 2000 метрів. Далі потік каміння, льоду й води мчав униз за течією, руйнуючи береги та збираючи уламки. Повінь розповсюдилася на понад 100 кілометрів.

Професор екологічних досліджень і географії Університету Орегону Марк Кері каже, що такі обвали можливі в різних регіонах. Один із головних осередків ризику — Гімалаї та ширша Високогірна Азія, куди входять частини Китаю, Афганістану, Непалу, Індії, Пакистану, Бутану, Казахстану, Узбекистану, Киргизстану й Таджикистану. Цей регіон називають «третім полюсом»: після Арктики й Антарктики тут третій за величиною запас льоду на планеті. Дослідження в Nature 2023 року показало, що понад 9 мільйонів людей у регіоні перебувають під загрозою проривів льодовикових озер.

Ускладнюють ситуацію сейсмічна активність і швидке нагрівання: Гімалаї теплішають приблизно вдвічі швидше за середньосвітові темпи. За словами професорки гляціології Ньюкаслського університету Бетан Дейвіс, тала вода просочується до основи льодовика й діє як мастило, змушуючи його ковзати.

Другий небезпечний регіон — Перу, де зосереджено близько 68% тропічних льодовиків світу. 1970 року землетрус спричинив обвал льоду й породи на горі Уаскаран — тоді загинули близько 6000 людей. Вісім років раніше той самий схил поховав громаду Ранрахірка, забравши життя близько 2000 людей. Особливо ризикує район Кордильєра-Бланка: льодовикові озера там швидко ростуть, а озеро Палокоча нависає над містом Уарас із населенням близько 130 тисяч. Загалом у Перу налічують 528 озер під загрозою переповнення, 58 із них — особливо небезпечні. За останні два десятиліття кількість льодовикових озер в Андах зросла на 93%, тоді як у Високогірній Азії — на 37%.

Ризикують і Європа з Північною Америкою. Йдеться про Альпи та холодні райони Скандинавії, а також про Аляску, де відступ льодовиків провокує зсуви й прориви озер. Зокрема, існує загроза переповнення басейну Суїцид, вода з якого стікає до Джуно й може затоплювати місто. Небезпека чатує й на узбережжя: льодовики та зсуви здатні обвалюватися в море, викликаючи великі хвилі.

«Усі райони з льодовиками та всі прибережні райони, де хвилі цунамі, подібні до льодовикового обвалу, можуть затопити їх», — сказав Кері. Експерти наголошують: у міру відступу льодовиків поєднання танення, нестабільних схилів, землетрусів і близькості людей перетворює звичайні природні процеси на масштабні катастрофи.