Полювання на "Іскандери": чому це так складно для України

В ефірі телеканалу "Ми — Україна" радник президента з питань зв'язку та РЕБ Сергій Флеш Бескрестнов розповів, що "Іскандер" — це не стаціонарна ціль, яка чекає, поки її виявлять. Перед пуском установка виїжджає на колісній базі й 3–5 годин рухається лісовими дорогами, намагаючись сховатися від супутників. Сам запуск відбувається дуже швидко, після чого машина одразу зникає з позиції.

Росіяни, за словами Бескрестнова, добре знають дальність українських HIMARS і тому стріляють із відстані 140–150 кілометрів від кордону — поза зоною досяжності цих систем. Тож для полювання на "Іскандери" потрібні інші типи озброєння, а також якісна повітряна розвідка та супутникові знімки.

"Зловити Іскандер на марші або біля позиції, де він розгортається, — це важко. Це так само, коли кажуть, що потрібно зруйнувати виробництво Іскандерів. Ми розуміємо, що це виробляється глибоко під землею і не так уже легко атакувати виробництво", — зазначив радник.

Окремо Бескрестнов зупинився на санкціях: вони майже не працюють, бо "Іскандер" — чи не єдиний виріб, який на 100% зроблений із російських комплектуючих. Радник, який у дитинстві захоплювався радіоаматорством, упізнає в ракетах старі радянські транзистори й мікросхеми з позолотою — застарілі, але робочі технології.

Нагадаємо: у ніч на 5 серпня Росія випустила по Україні чотири протикорабельні ракети "Циркон"/"Онікс" і 24 балістичні "Іскандер-М"/С-400. Жодну з них збити не вдалося. Тоді ж президент Володимир Зеленський повідомив про 17 загиблих і 44 поранених у Києві та області, а також про те, що постачання перехоплювачів для ППО скоротилося втричі порівняно з 2025 роком.