«Здаються охочіше»: капітан 66 ОМБр про полонених і Лиманський напрямок

За словами військової, наративи полонених суттєво змінилися. Ворог деморалізований, адже українські пілоти, артилерія та інші підрозділи максимально ускладнили його логістику.

«Яким би ти не був мотивованим бійцем, але перебуваючи довший час без їжі та води, твоя витримка рано чи пізно закінчиться. Тому росіяни частіше та більш охоче здаються в полон», — пояснила Голуб.

Основна мотивація окупантів — гроші. Вони відверто зізнаються, що підписують контракти заради матеріальної вигоди. Однак, опинившись на війні, швидко розуміють, що реальність далека від пропагандистських обіцянок. Полонені скаржаться на погане забезпечення та жорстоке ставлення командирів, для яких поранення не є підставою зупинитися.

«Потрапити до нас у полон для них — це надія на те, що вони залишаться живими», — підкреслила капітан. Українські захисники регулярно беруть росіян у полон, щоб поповнювати обмінний фонд і повертати додому українських бранців.

Щодо ситуації на Лиманському напрямку, то стратегічна мета 20 та 25 армій РФ не змінилася — вийти до річок Оскіл та Сіверський Донець, форсувати їх і створити умови для оточення Краматорсько-Слов’янської агломерації. Проте підрозділи 3 армійського корпусу та 66 ОМБр активно зривають ці плани.

Ворог наступає малими групами, використовуючи «зеленку» та тепловізійні накидки, аби ускладнити виявлення. Від важкої бронетехніки окупанти відмовилися — попередні спроби завершилися згорілою технікою. За пів року бригада не втратила жодної позиції, наростила вогневі можливості та розширила «кілзону». Ситуація повністю контрольована, а ворог зазнає значних втрат.