Скільки часу українські школярі витрачають на домашні завдання — дані PISA 2025

Звіт PISA 2025 показує: залежність між часом на домашні завдання та оцінками не пряма, а нелінійна. До двох годин на день — результати вищі, понад дві — нижчі.

Дослідники застерігають від простого висновку, що довге сидіння над зошитами псує навчання. Імовірніше інше: учні зі слабшими результатами просто потребують більше часу, щоб упоратися з тими самими завданнями. Тож причину й наслідок тут легко переплутати.

У країнах ОЕСР у 2025 році на домашку витрачали близько 1,4 години на день. Розкид між країнами чималий — від менш ніж години у Фінляндії, Чехії та Данії до 2,5 години й більше в Замбії, Азербайджані, Маврикії, Монголії та Руанді.

Схожі висновки дало й національне моніторингове дослідження якості освіти в умовах воєнного стану, яке Державна служба якості освіти України провела у 2025 році серед восьмикласників з української мови та математики. Найгірші результати — в учнів, які домашніх завдань не виконують узагалі. З української мови ті, хто витрачав понад дві години, показали нижчі результати, ніж ті, хто витрачав 30 хвилин. А от з алгебри картина протилежна: найкращі результати — саме в тих, хто працював над завданнями понад дві години.

Ще один нюанс: PISA 2025 фіксує позитивний зв'язок між часом на домашні завдання та допитливістю, наполегливістю й умінням ставити цілі. А третина учнів зізнається, що кидає роботу, якщо завдання надто об'ємне.

Тож питання не в тому, скільки годин сидіти над підручником, а в тому, як збалансувати час, обсяг і мету завдань. Виняток — коли учневі самому цікаво або коли йому справді потрібно більше часу, щоб розібратися з матеріалом.