Переяслав: місто, де століттями вирішувалася доля України

Переяслав виник не випадково. Літописи пов'язують його заснування з князем Володимиром і 992 роком: легенда розповідає про двобій руського юнака-кожум'яки з печенізьким богатирем. Перемігши, він «переяв славу» — звідси й назва. Щоправда, у «Повісті минулих літ» місто згадується ще під 907 роком у договорі князя Олега з Візантією, але історики вважають це пізнішою вставкою.

Місто стояло на річковому вузлі біля шляху до степу — це робило його природним форпостом між осілим світом і кочовим степом. Уже з середини XI століття Переяслав був столицею князівства, аж поки монголи не зруйнували його у 1239 році. Однак місто не зникло: на початку XVII століття воно стало полковим містом Війська Запорозького і залишалося ним до 1781 року.

Справжній злет припав на Визвольну війну 1648–1654 років. Переяслав був базою козацької артилерії та місцем збору військ. Тут укладали перемир'я, тут у 1654 році відбулася знаменита Переяславська рада: Богдан Хмельницький усно погодив військовий союз із царем Олексієм Михайловичем проти Речі Посполитої — ті домовленості Москва згодом порушила. Пізніше місто бачило й інші угоди: статті Юрія Хмельницького (1659) та статті правобережної старшини (1674), які щоразу закріплювали залежність України.

У XX столітті Переяслав знову опинився на лінії фронту: у 1919-му його зайняла Червона армія, у 1941–1943-му — німецька окупація. А в 1954-му місто стало сценою для радянських урочистостей з нагоди 300-річчя Переяславської ради — влада СРСР просувала міф про «молодших братів». Назва Переяслав-Хмельницький трималася з 1943 по 2019 рік, поки місту не повернули історичне ім'я.

Сьогодні Переяслав живе туризмом: тут діє Національний історико-етнографічний заповідник із музеями народної архітектури, космосу та давньоруської архітектури. Місто, що століттями було порогом між світами, і досі перетворює своє минуле на живу сучасність.